В1:Пам’ять про людину свята. Саме воімя пам’яті ми зібрались сьогодні, щоб згадати про людей які відійшли від нас в той голодний 33 рік.
В2 Також сьогодні знайдімо місце у своєму серці для героїв небесної сотні, героїв АТО , бо всі ці людські життя були віддані заради Батьківщини, вони передчасно обірвалися через те, що звалися і носили гордо ім’я Українці
В1 Вшануймо пам’ять Українців-героїв, небесну сотню,героїв АТО та безневинно замордованих голодною смертю хвилиною мовчання. Хай пісня ангелів розкаже про наш сум а щира молитва про наш біль.
В2 Вічна їм пам’ять! вічна їм слава!
Схилімо голови в скорботній хвилині пам’яті.
(Хвилина мовчання,пісня гей пливе..)
В1:Вірш Пішла біда із торбиною читає Боднар Наталя.
Пішла біда із торбиною
По всій Україні,
Несла вона заплакані
Очі свої сині.
Ішла вона дорогами
Босими ногами,
Дать поїсти б біді хліба —
Нехай сяде з нами.
В степах вона ночувала,
В гірких травах спала.
Не проснулась, не вернулась:
Тополею стала. І
Біда ішла понад Дніпром,
Понад синім морем,
З сусідами поділилась
Голодом та горем.
Була весна, буяло все;
Над світом небо голубіло.
Та не було дня без біди,
Яку зазнала Україна.
Цвіли садки, співали бджоли,
Гуляв десь вітер в чистім полі,
Та на спочинок тут лягли
Вродливі ще малі три долі…
І в ту весну голодную,
В гірку страшну днину
Мала доля поминала
Всю свою родину,
Правда йшла з бідою рядом,
В землю з нею ляже.
Та із ями правда вийде —
Й нам про все розкаже!
В1:Проходить час який би мав залікувати рани,який би мав розгладити зморшки на передчасно постарівшому лиці матері,який би мав дати світлу надію на майбутнє.
В2: Але доля без жалю забирала і забирає найдорожчих людей. І лише свічка і її полум’я дає надію що світло переборе темряву що Справедливість буде. Вірш ніч огорнула мою Україну читає Ладанівська Наталя.
Ніч огорнула мою Україну.
В небі високо засяли зорі.
Чому ж до зірок я думкою лину,
Схиляючи голову в тихій покорі\\
Може, ті зорі — то душі людей,
Які відлетіли в Голодні часи? …
А серед них скільки було дітей!
Їм не бачити більше земної краси.
Ніколи вже їм не пізнати Кохання…
Не пройтися щасливими лісом, ні полем…
Голод знищив життя і сподівання..
Збережи, Боже, рід наш!
Повернись до нас, Доле!
Раптом туга стискає душу мою…
Свічку поставлю в вікні. Запалю.
Прошепчу я тихенько молитву свою
— Тих голодних 30-х я гріх замолю.
Хай світло від свічки у небо летить
— Хоча б одну Душу зігріє в цю мить,
Щоб Душа ця загублена спокій знайшла
— І у Вічність до Бога вона відійшла.
В2:Пісня «Свіча» у викананні Ладанівської С. і Музики О.
В1: Вірш Моя Вкраїно, вистраждана доле, читає Замороз Тетяна
Моя Вкраїно, вистраждана доле,
Тобі б до сонця гордою рости,
мусила свій хрест тяжкий нести.
Тебе з корінням — та на попелище,
Тебе у воду з каменем тяжким.
А ти злітала усе вище й вище,
Не скорена й не зламана ніким.
Із серця слово рідке виривали,
Палили вроду у сліпім вогні.
А ти весною знову зацвіла
У вишитім вкраїнському вбранні.
Тебе топтали, били, розпинали
Стріляли у калину і пісні,
А ти співала, як же ти співала!
Й верталися до саду солов’ї
Моя Вкраїна, гарна, як тополя,
Я — українка із прапрадідів.
Схиляюсь в молитовному поклоні,
Щоб наш не перевівся родовід.
В1: Боже великий, всевладний,
Яви нам свою могуть,
Дай розпізнати правду,
— Праведників не забудь.
Дивляться в твої очі
Мільйони скатованих душ.
В2:Пригорни їх, посели на спочинок,
Та їхнього сну не наруш!
Заступи нас і нашу державу
Од кривавих, лютих негод.
Всі ми — сущі, усопші, прийдешні
— Твій пшеничний, безсмертний народ!
В2: Пісня «Над землею тумани» у викананні Ладанівської С. І Музики О.
В1; Прости нас, Господи великий,
Прости ще раз, в останній раз —
Позбав нас від такого лиха,
Народи всі і грішних нас.
Прости безумство наше,
Боже, Безвір’я й гордощі прости…
Хто в бідах наших нам поможе?
Спасти нас можеш тільки Ти.
В2: Дай силу нам себе здолати,
Себе в собі перемогти,
Тебе благають діти й мати
Спасти нас можеш тільки Ти.
Пречиста Діво, Божа Мати,
Своїм нас сяйвом опромінь,
Дай сил гріхи нам подолати
На віки вічнії. Амінь!
Священник Частування хлібом.
Автор: Хілярська Марія Павлівна
