Свято Останнього дзвоника
Ведуча: Доброго сонячно-весняного дня всім присутнім на нашому святі. Ось і настав цей радісно- тривожний день, день підведення підсумків і планування майбутнього.
Ведучий : Добрий ранок,шкільна родино !
Ведуча: Вітаємо Вас, дорогі вчителі і гості!
Ведучий: Шановні батьки і галасливе школярство!
Ведуча: Сьогодні з рідною школою прощаються її найстарші діти.
Ведучий
Останній дзвоник. Скільки в нього спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, печалі. Які світлі почуття охоплюють душу! Це для них, це в їхню честь зібралися ми сьогодні на останню шкільну лінійку в їхньому житті. Востаннє продзвенить дзвінок для наших 9-класників, покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.
Ведуча:
Травень. Сонце. І посмішки квітів –
Недаремні, бо свято у нас.
Найсвітліші обличчя у світі!
І на мить зупиняється час.
Ведучий. Час усі ці роки пролітав,
Щоб сьогодні на мить зупинитись.
Травень цей нас немарно чекав,
Бо сьогодні є ким нам гордитись.
Ведуча. Час невпинно спливає,
Рік минає за роком,
Завершилися вкотре
Усі наші уроки.
Ведучий. Вже позаду проблеми,
Вже пройшли хвилювання,
І сьогодні зібрав нас
Знову дзвоник останній.
Ведуча: Цей день у травні справді особливий,
весна усіх вітає залюбки,
і учні всі сумні, але щасливі…
Увага всім! Ідуть випускники!
Ведучий:
Пишайся ними ,Україно мила!
Їм вчитись й працювати залюбки!
Щоб їм завжди усім вжитті щастило,
8 клас – тримайте рушники!
Ведуча.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше!
Ми ласкаво запрошуєм вас.
(Під гучні оплески та музику заходять дев’ятикласники з класним керівником і займають своє місце на плацу).
Ведучий. Ідуть вони поважно так до школи,
Несуть у квітах вдячність і любов.
І сумно так випускникам сьогодні,
Бо вже не будуть школярами знов.
Ведуча. Тепер ми всі у повнім зборі
І можна прапор піднімать,
І може Гімн на нашім дворі
Врочисто зараз прозвучать.
Ведучий. Право підняти прапор України надається учням школи_________________________…(Називаються прізвища)
Ведучий; Лінійка, присвячена закінченню навчального року і святу Останнього дзвоника вважається відкритою.
(Звучить гімн)
(Підняття прапора. Звучить гімн України)
Ведуча. Тож наше свято розпочато.
Це день останнього дзвінка.
Гостей хороших в нас багато –
Тож їх представити пора.
Ведучий. На святі останнього дзвінка присутні…
___________________________________________________________________________________________________________________________________
(Представлення гостей)
Ведуча. Спасибі вам, шановні гості,
Що ви хвилиночку знайшли
Й прийшли до нас, хоча дорослі :
Шкільні роки вже відгули.
Ведуча: Сьогоднішній день дійсно сповнений сонячним теплом та веселими посмішками друзів.
Ведучий: Дорогі випускники, сьогодні прозвучить для вас останній шкільний дзвінок. Сьогодні, як ніколи, ви відчуєте, що школа – ваш рідний дім, адже ви тут виросли, подорослішали. І сьогодні, у травневому цвіту весни, школа сумує, прощаючись із вами.
Ведуча. До вітального слова запрошується директор школи.
(Виступ директора школи)
(Слово має директор школи + нагородження грамотами учнів)
Випускниця. (Квіти Директору)
КВІТИ ДИРЕКТОРУ
Ведуча: Дорогі наші, дев’ятикласники! Здається, тільки вчора школа зустрічала вас на порозі таких маленьких, несміливих пташенят з допитливими очима. А сьогодні, придивіться, перед нами дорослі діти, котрі збираються відлітати у вирій такого складного дорослого життя.
Ведучий: Ми віримо, що ви знайдете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя. Дорогі випускники вам слово!
(слово випускників )
Звертання випускників до учнів та вчителів школи:
- Дитинство моє – світанкова пора,
Над шляхом, як мрії, тополі,
Зростала й мужніла отут дітвора
У рідній улюбленій школі. - Ми вчилися множити тут і ділить
Із друзями радощі й болі,
Озброїлись мудрістю сивих століть
Тепер залишаємо школу. - Ми тут пустували не раз і не два
Й уроки зривати уміли,
Боліла від нас у батьків голова,
У вчителя серце боліло. - Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків –
Проста арифметика долі…
Тут друзів надійних ти вперше зустрів
У рідній улюбленій школі. - Ми щороку зростали, мужніли
Попід хмари сягали крильми,
По-дорослому мислити вміли,
Та в душі залишались дітьми. - То ж хлоп’ятам кортіло нерідко
Поганяти м’яча по траві,
Та за коси смикнути сусідку
Чи постояти на голові. - Є вища суть: це те, що не купити,
Є вища роль: вона проста, як хліб –
Уперто рухатися нивою освіти,
За плугом правди безліч добрих діб. - Учителю! Нам важко, як ніколи,
Тобі лишатися – нам в життя іти,
І покидаючи назавжди стіни школи,
Тобі вклоняємося низько, до землі! - Ми всі здоров’я й щастя Вам бажаєм,
Бо стан душі не висловить словам:
За все, чого навчилися і знаєм,
Сьогодні ми завдячуємо Вам. - Рідні наші,любі вчителі,
Вибачте за пустощі великі і малі,
За непослух чи не вивчений урок,
За кожен необдуманий наш крок. - За те, що виявили силу і терпіння
Для виховання молодого покоління
За світло знань ми вдячні вам без меж,
За щирість і відвертість, звісно, теж. - Найкращі квіти, що на цій Землі,
Любов, повагу і серця гарячі
Прийміть від нас, шановні вчителі,
А ми йдемо. Бажайте нам удачі!
(Під музику дарують квіти вчителям)
Ведуча 1 :Випускників вітають вищі навчальні заклади України.
(Виступ театру мініатюри, які виступають у ролі героїв фільму «Кавказська полонянка») (під музику «Якщо я був султан»)
Шурік: Добрий день, шановні друзі! Вас вітають представники вищих навчальних закладів України! Ми вирішили провести день відкритих дверей на вашому святі, щоб загітувати ваших випускників до вступу в наші заклади!
Віцин: Вступайте до педагогічного вищого! Матиме зіпсовані нерви, поганий зір,мозолі на язиці та на пальцях. А ще отримуватиме маленьку зарплату, матиме заморожені комунальні послуги і якнайвищу нагороду – інфаркт!
Моргунов : Вступайте до медичного вищого! Матиме всі шанси отримати алергію від формаліну, легкі тілесні ушкодження від пацієнтів. Під час епідемії всі інфекційні хвороби – ваші.
Нікулін :Вступайте до аграрного вищого! Матиме свою гусочку, курочку, своє молочко, власну картоплю, моркву, горох і квасолю, а також власні мозолі та власний радикуліт!
Шурік :Вступайте до юридичного вищого! Матиме всі шанси отримати персональний сотовий телефон, персональний лімузин та персонально по шиї.
Митник :Дорогі випускники! Запрошую Вас на навчання на працівника митниці. Наші двері відкриті для всіх. І навіть, якщо при вступі у вас не буде 20 тис.€вро ви все одно повинні будете їх задекларувати у мене. Бо «я «мзду» не беру,мені за державу обідно.» Але якщо у вас знайдуться ці нещасні 20 тис. Та ще якихось 30-40 тис. За курс навчання – ви вийдете з нашого вищого справжнім спеціалістом «своєї» справи і гідно станете в ряди захисників нашого народу від доларів,євро,дешевих контрабандних товарів та іншого не потрібу. Наш народ нічого цього не отримає. Ми готові взяти удар на себе. Митниця бере добро! Наша команда вірить: будемо жити краще.
(Виходять під музику)
Ведуча: Давайте пригадаєм разом,
Як вперше тут ви всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні
З-за квітів ледве виглядали.
Ведучий: Вас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче вас всьому навчала…
Як швидко пролітає час.
Ведуча. Слово для привітання надається першій вчительці випускників 2019 року – Рожко Тамарі Антонівні
КВІТИ першій вчительці
Ведуча: Та зараз варто нагадати:
Хто вам допомагав у школі труднощі долати?
Порадник був і друг, а часом чарівник?
Це друга ваша мама – класний керівник.
Ведуча. Слово для привітання надається класному керівнику випускників 2019 року – Грицюк Ользі Григорівні.
Квіти класному керівнику
Ведуча 1:Але є серед присутніх на нашому святі люди, для яких ми завжди
залишатимемось дітьми, для яких кожен наш крок, кожен вчинок, хороший
чи поганий, завжди відгукнеться в серці радістю чи болем, щастям чи
стражданням. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме Вам завжди і усюди. Це – наші батьки.
Ведуча. До слова запрошується батьки випускниці
(Виступ батьків)
Ми вас умить благословляєм хлібом,
Щоб не цурались рідної землі.
Ділили із людьми і радощі, й печалі, і тривоги,
Не спотикались і не відступали,
Щоб і шкільного, і батьківського порога
Ніколи у житті не забували.
Хай на вашому столі, діти, завжди буде хліб — як символ достатку, людської щедрості і милосердя, а в душі вічно дзвенить пісня — вільна, дзвінка, щаслива й багата.
Випускник :
Вертаючись з віддалених країн.
Після тривожних мандрів і розлуки,
Вклоняємося низько ми батькам своїм,
Цілуючи натруджені й ласкаві материнські руки
Ведуча
Цей навчальний рік був незабутнім і для наших першокласників. Вони подолали найважчу сходинку шкільного життя і зараз ми до слова запрошуємо наших наймолодших учнів. Вам слово, першокласники!
- Мікрофона нам дали …
Ми тепер вже не малі.
Буде сумно нам без вас,
Але й наш настане час.
2. Хоч я зараз невеличкий,
Конопушечками сяю,
Підросту і стану сильний,
Все на світі теж узнаю!
3. На дзвінок шкільний останній
Ми до вас в цей час прийшли,
І найкращі побажання
Вам в дарунок принесли.
4. Ми не будем дуже довго
Деферамби вам співати.
Тільки, що воно за слово?
Треба нам про це дізнатись!
5. Ви-то слів таких чимало
Взнали через інтернет!
Іміджмейкер, інтеграли,
Релакс, Менн, мобіл, магазин!
6. Ми з магазином теж знайомі!
Ми у школі цілий рік!
Зависає там чимало
Навіть кращий випускник! - 7. Скільки ж треба каші з’їсти,
Щоб такими стати?
Кілограмів, мабуть, триста,
Щоб вас наздогнати.
- Будьте ви завжди здорові,
Гроші в банках бережіть,
Щоб всі їздили на “Вольво”,
Школі теж допоможіть. - Сьогодні ваше свято
Це незабутня мить,
Ми хочем побажати:
Нехай вам всім щастить! (разом)
Ведучий:
Згідно традиції нашої школи першокласники вручають випускникам на згадку про цей незабутній день стрічки
8.Малюки вручають випускникам стрічки(музика)
Пані Дзвоник з помічниками. Доброго дня всім присутнім на цьому чарівному подвір′ї! Недаремно я сюди завітала зі своїми помічниками. Дорогі випускники колись давно, а точніше 9 років тому, ви прийшли до школи. Багато випробувань і цікавих наук чекало тут на вас.
Пригадаймо ваші шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника.
Помічник 1. У 1 класі ви навчилися читати і писати, а деякі навіть списувати.
Помічник 2. У 2 класі навчилися відрізняти вчителів від старшокласниць і
часом вітатися до них.
Помічник 3. У 3 класі ви вже вміли знаходити їдальню навіть із закритими
очима.
Помічник 4. У 4 класі ви навчилися вимовляти повну назву своєї школи, а деякі навіть з першого разу.
Помічник 5. У 5 класі ви зрозуміли, що вчителів у школі більше, ніж учнів у класі, і тому довго плутали їх ім’я та по-батькові.
Помічник 6. У 6 класі навчилися ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.
Помічник 7. У 7 класі ви вже знали, що похід в медпункт можна зробити значно цікавішим, включивши до маршруту зупинку у магазині, прогулянку
у спортивний зал.
Помічник 8. У 8 класі навчилися швидко готувати позакласні заходи, деякі навіть за один день.
Помічник 9. У 9 класі вже вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника, підказувати, підглядати, робити шпаргалки і прогулювати уроки ви вміли одразу.
Пані Дзвоник: І сьогодні ми хочемо подарувати ці дзвоники нашим
випускникам. Нехай ці дзвіночки відлунюють у ваших серцях
дзвоном шкільних чудових років і будуть пам′яттю про дитинство.
(Під музику Пані Дзвоник говорить слова,помічники дарують дзвоники випускникам)
Чіпляють дзвіночки
Випускник.
1-й. Життя наче потяг. Зупинка під назвою «Школа».
А потім чекає на нас невідомий маршрут.
Прощання щемке. І розчулені очі довкола…
Ми підемо далі, а ви залишаєтесь тут.
2-й. І тихий перон забуває про галас дитячий.
Шляхи, як стрічки, що сплелися в дівочій косі,
Нам простір відкрили… а серце сміється і плаче,
Бо частку його ми з собою забрали усі.
3-й. Зустрінете інших, – таких вже не буде ніколи:
Ви душі ліпили і нам дарували знання.
Якими смішними колись ми з’явились до школи!
Які ми прекрасні сьогодні ідемо в життя!
4-й. За роки шкільні нам чимало вдалося пізнати:
Кохання і дружбу, і радість, і відчаю тиск.
Гадаєте ви, що навчилися ми відрізняти,
Де щедрість і вірність, а де тільки зовнішній блиск.
5-й. Дороги в майбутнє… Колись і вони завертають.
Відчиняться двері – ми рідний побачимо клас.
Тут нас зрозуміють, розрадять і завжди чекають,
Бо вчитель ніколи не зможе забути про нас!
6-й. Останній день дитинства в нашій школі,
А завтра жде доросле нас життя
Крізь всі роки ми збережемо казкові
Дитинства нашого такі дзвінкі літа
7-й. Здавалося, що 9 літ-багато
Ніхто й не думав, що так швидко проминуть,
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свята
Хоча би тиждень школі ще побути.
8-й. Спасибі за знання, за щиру доброту,
За те, що вдачу маєте круту
І дай вам, Боже, сили волі
Надалі працювати в школі
9-й. Пробачте нашу неслухняність,
Забудьте, що не так було.
Дай Бог вам більше гарних учнів,
Ми ж школу покидаємо
10-й. Наші рідні вчителі
Й працівники шкільні усі,
Ми кажем нині всім спасибі,
Що підняли, зростили нас
І просто всіх учили жити,
І хвилювалися весь час.
11.Ми попросили в весни для вас тихих світанків.
Ви шукайте й творіть в рідних стінах шкільних
Хай же вас окриля наша пісня прощальна
І подяки слова, бо не можна без них.
- В дитинстві радісні роки
Вели до школи нас стежки,
Щоб знань отримати запас.
Тепер ми тут – в останній раз!
- Правдиву мудрість настанов
Нам вчителі дарують знов,
Любов і щирість без прикрас –
В щасливу путь! В останній раз!
- Вітання, квіти запашні…
Та трішки посмішки сумні,
Бо на подвір’ї школи клас
Зібрався вже останній раз.
- З життєвих непростих доріг
Ще звернем на шкільний поріг,
Та день знаменний цей для нас:
Ми – школярі… В останній раз!
- Лінійка. Привітання. Сміх!
Лунає дзвоник не для всіх!
Це свято – нам! Спинися час!
Нехай дзвенить! В останній раз…
(Пісня «_________________________»)
Ведучий:
Нехай майбутнє кольоровим буде,
Таким, як кульки, що тримаєте в руках,
А ниточку, що з’єднуе з минулим ,
Ви відпустіть- нехай летить
В небесну височинь крилатий птах
Ведуча:
У прощальне коло запрошуються девятикласники з класним керівником та першою вчителькою.
1.
Ми випускаємо в небо кульки жовтого кольору які символізують світле дитинство, неповторні роки юноності.
Тож просимо вас Катерино Вікторівно разом з нам розпрощатися з нашим дитинством, відпустити його у височінь.
2.
Ми випускаємо в небо кульки синьлго кольору, це колір майбутнього, наших мрій.
Тож просимо нашого класного керв=івика Вікторію Володимирівну випустити разом з нами кульки мрій.
Під музику випускають кульки
( випускники виконують танець)
Ведуча. Ось і закінчився навчальний рік.
Усі розв’язано і приклади, й задачі.
Попереду у кожного свій зліт,
І перемоги будуть, і невдачі.
Ведучий. Тільки час пролетить дуже швидко, умить
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як дзвінок цей останній згадає.
Ведуча. Тож щасливим хай буде ваш обраний шлях,
Хай вам добре у світі живеться,
А цей срібний дзвіночок у ваших серцях
Добрим спогадом хай озоветься.
Ведучий. Ось і настала урочиста мить, мить, яку, мабуть, наші випускники хотіли б попросити ще зачекати. Але час невблаганний. Він пролунає зараз – ваш прощальний останній дзвінок, дорогі випускники. А для учнів 1-8 класів школи прощальний дзвінок сповістить про початок літнього відпочинку, про канікули.
Ведуча:
Настала довгождана мить,
Ви закінчили вже навчання.
Дзвінок останній зараз продзвенить,
Сумує школа – мить прощання.
Ведучий. Жаданий останній дзвінок пролунає з рук першокласниці ___________ та випускника школи ________________.
(Лунає останній дзвоник).
Ведуча1: Дитинство позаду. Що буде в майбутньому – знає лише доля.
Ведуча 2: Але, куди б вона вас не закинула, – ніколи не забувайте тих, хто подарував вам світлу і добру казку шкільного дитинства у рідній школі!
Ведуча 1: То ж запрошуємо вас, дорогі випускники, на останній шкільний урок у стінах рідної школи.
Ведуча 2: Віри, надії і любові вам на довгі роки! Із закінченням навчального року, рідна школо!(разом)
Ведучий; свято останього дзвоника оголошується закритим.
Звучить гімн.
Ведуча. Право першими зайти до школи у цей святковий день надається випускникам.
Ведучий: Оголошується перехід : струнко, на ліво…
Автор: Базилевич Ольга Анатоліївна
