На цій українській нескореній землі
Найбільша наша втіха – це діти.
Неважливо, ми – батьки, чи вчителі,
Успіхам дітей ми завжди будемо радіти.
Хто вчора закінчив восьмий клас,
Сьогодні почує перший дзвінок востаннє.
Хтось піде в наступний клас,
Та в усіх одне бажання.
Під ясним небом, безхмарним, блакитним,
Щоб тупотіли маленькі ніжки.
Щоб той, хто вчора ще був таким малим,
Під мирним небом обирав життєву стежку.
Дев’ятикласники, найстарші сьогодні мої,
В пам’яті назавжди залишитеся малюками.
Нехай останні кроки на дев’ятій сходинці цій.
Для вас будуть цікавими й простими.
П’ятикласники, трішки менші, мої,
Вам з іншою другою мамою вперед крокувати.
А я сьогодні зі щемом у душі.
Поведу найменших за парти.
Мої маленькі Паростки Благословенної Землі,
Такі малесенькі хлоп’ятка.
Я буду поруч, поки ви мої.
Крокуйте впевнено й завзято!
Нехай легкі будуть шкільні роки!
Навчайтеся й розвивайтеся безупинно.
Нехай обереги будуть з вами навіки.
Сьогодні ви – шкільна родина.
Автор: Семенюк Катерина Валентинівна
