День чарівний, справжнє диво,
Всюди усмішок багато,
В залі людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято.
Добрий день усім, усім
І дорослим, і малим.
Перший клас Вас всіх вітає
Щастя і добра бажає.
Різні є у нас таланти,
Ми – співці і музиканти,
Ми – спортсмени і артисти,
Футболісти й танцюристи.
Любимо ми фізкультуру,
Зміцнюємо кріпатуру,
Орігамі ми складаєм,
Плетем бісер, вишиваєм!
Є художники у нас!
Ну, скарбниця, а не клас!
Тим, хто ще не знає нас,
Ми покажем вищий клас!
Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних днів.
Бабусям і мамам, дідусям і татам,
Сестричкам з братами
Палкий наш: «Привіт».
Учитель.
Батьки – це найцінніше, що є в кожної дитини. Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Отже, сьогодні ми подякуємо всім вам за вашу любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все, що можна вкласти в одне слово – турбота.
Батько і мати – два сонця гарячі.
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати, у долі дитячій
Треба, щоб кривди між них не було.
Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонятись до землі ми всі повинні
За диво й за життя – своїм батькам.
І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів
Родині ми складаєм славу нині
І скажемо багато добрих слів.
Пісня «Родина»
Знаю я слово — у цілому світі
Краще й тепліше від сонця і квітів.
Слово це пестить, голубить і гріє,.
В душу дитячу вселяє надію.
Хай же це слово завжди буде святом –
Будемо маму свою шанувати.
Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання.
Маму найкращу свою назива.
Мамо, матусенько,мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю.
Мамо! Мамо! Материнко!
Припадаю до ваших рук
Я маленька ваша частинка,
Радість ваших натруджених рук.
Мама – найкраща людина у світі,
Знають це всі: і дорослі, і діти.
Горе не ляже на рідний поріг,
Мама не пустить, вона – оберіг!
Конкурс Гра «Чи знаєте ви одне одного?»
Тата пишуть на листках відповіді, а мами відповідають усно.
- Які улюблені квіти дружини?
- Якому видові спорту віддає перевагу чоловік?
- Яка улюблена справа тещі?
- Яке перше слово сказала ваша дитина?
- Що любить робити ваша дитина?
Я і до тата умію звертатись.
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись
І щоб в душі його сонце цвіло.
Татку, татусенько, таточку, татку,
Кращого в світі немає навкруг.
Таточку, хочу тебе обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг.
У суботу тато прибирає,
Добре знає діло він своє.
Все що треба, в домі поладнає,
А матусі вихідний дає.
Тато мій добрий, сміливий і дужий,
Він уміє все в світі робить!
Я люблю свого таточка дуже!
Ну, та як же мені його не любить?
Дорогий, хороший, любий тату!
Кращого за тебе не знайти.
Дорогий, хороший, любий тату!
Як чудово, що у нас є ти!
Пісня про рибалку.
Батьки для нас – це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.
Ми любим вас, кохані мами й тата,
І вам бажаємо здоров’я багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Конкурс для татусів.1. Татусь – син (впізнати свого сина з зав’язаними очима) або мама-донька-син.
- “Говори правду?(Тато і дитина стоять спиною один до одного. Задається питання. Дитина кивком голови відповідає “так” чи “ні». Після цього тато вголос відповідає на питання.)
– Вашій дитині 6 років?
– Чи любить ваша дитина манну кашу?
– Чи застеляє ваша дитина своє ліжко?
– Чи любить вмиватися ваша дитина?
– Чи миє посуд тато?
– Чи робить дитина ранкову зарядку?
– Чи розповідає тато казку перед сном?
– Чи любить грати у футбол?
Учитель. Наше родинне коло не обмежується мамою і татом. Невід’ємна частина кожної сім’ї – це бабусі та дідусі. Ось, вслухайтесь, у саме слово бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка. Воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе.
Заради онуків вона віддасть усе, останньою крихтою поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей: “Діти – це діти, а справжні діти – це онуки. Онуки удвічі дорожчі.”
Ми їхні пташенятка, ластів’ятка,
Котенятка, сонечка і зайчики.
Чи сюди, чи туди, чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята –
Все до бабці, не до тата:
Там безпечно від біди.
І щасливо той живе,
в кого бабця люба є.
Ми в роботі з бабусею разом,
Я – найперший її помічник.
Мені хочеться, щоб у бабусі
Гарний настрій ніколи не зник.
Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію,
Снігом вибілені коси.
Дякую, бабусю, що ти у мене є,
Дякую за серце ласкаве твоє.
Бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків. Вони їх пестять і голублять. Слово дідуся не таке суворе і вимогливе як татове, та дідусева наука ніколи не забувається. Він завжди вміє розрадити, заспокоїти, дати мудру пораду.
Свого дідуся знаю я з давніх – давніх пір,
Його обличчя любе, його ласкавий зір,
Замислиться дідусь мій, зажмуриться на мить,
І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше сподобались мені
Його ласкаві руки, умілі та міцні.
Оцим рукам хорошим робота неважка,
Все вміє, все покаже дідусева рука.
А зараз – маленька жменя сміху на радість всім, на втіху:
Дідусю, у вас зуби є? – онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: «Вже давно не має».
Це почувши хлопченятко зраділо без краю:
– Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
– Якщо будеш, – каже дід, – ти на скрипці грати,
Буду тобі кожен день на кіно давати.
– Пхе! – сміється Гриць малий, – так не вийде діду,
На кіно мені дадуть четверо сусідів:
Будуть вони кожний день на кіно давати,
За умовою, якщо я не буду грати.
У дворі запитали хлопчиків:
– Хто з вас більше слухається маму? Ти, Дмитрику, чи ти, Максимку?
– Татко! – В один голос вигукнули діти.
- Мамо, а ти не могла б завтра приготувати улюблену татову страву?
- Навіщо?
- А я завтра буду показувати йому свої зошити.
- Мамо, – перелякано говорить Павлусь дивлячись у вікно.
– Он іде тато! Що ми йому раніше покажемо – твою нову сукню чи мій зошит?
- От бачиш, і тато може тебе помити, а ти думав, що без мами ми не обійдемося.
- Так, звичайно, тільки мама завжди перед тим, як мити, знімає з мене чобітки.
Мама дала синові срібну ложечку:
– Розмішай цукор у чашці, і всі мікроби від срібла загинуть.
– Ви що хочете примусити мене пити чай з дохлими мікробами?
Дорогі бабусі й дідусі,
любі наші мами й тата,
За вашу працю, ласку і любов.
Спасибі кажемо вам знов і знов.
Хай тішаться внуками бабуся і дід,
Хай тато і мама радіють дитині.
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир запанують в родині!
Пісня « Про Україну»
Моя Батьківщина – велика родина
Весь Всесвіт – для мене вона.
Найкраща у світі – моя Україна,
У цілому світі одна.
У кожного є матінка єдина –
Це та земля, що народила нас.
Моя найкраща в світі Україно,
Прийми палку любов у добрий час.
Вітчизно наша рідна, рідна Україно!
Ти йдеш дорогою до щастя і весни.
Ми тебе любимо так віддано і вірно,
Маленькі й щирі дочки і сини.
Учитель.
Хай б’ється джерело життя бурхливо
Хай буде рівним ваш життєвий шлях.
Прекрасний, щедрий, наче хлібна нива.
Чарівний, як мелодія в піснях.
Здоров’я міцного вам зичу довіку
А щастя і радості повнії ріки.
Берег спокою нехай зігріває
Горе дорогу до вас забуває.
Молодість душу нехай не покине
Пісня в оселю завжди нехай лине.
Танок.
Автор: Сльозко Тетяна Михайлівна
