Сценарій свята до Дня вчителя «Вчительський круїз»
(Ведучі одягнені в осінні образи – плащі, берети іт.д.)
- Доброго дня, шановні вчителі, працівники, гості!
- Ми раді вітати вас на борту нашого лайнеру.
- Нині в нас багатолюдно, це й зрозуміло, адже сьогодні – День освітянина, день якого всі чекають з нетерпінням.
- Учні – тому що уроки будуть скорочені, а якщо дуже пощастить, то останні уроки взагалі скасують. Педагоги – тому що не треба буде проводити останні уроки.
- І що характерно для всіх – це радісні посмішки, що іскряться добротою та піднесений настрій всіх жителів школи.
- Нам дуже хочеться, щоб цей настрій залишився протягом усього дня, а ваші учні вас ніколи не розчаровували!
Пісня «Осінь» (на мотив пісні «Фіалка» гурту КАЗКА – обов’язково у шарфах)
- Один раз на рік, у найпрекраснішу пору, коли шелестить падолистом осінь, а над землею пломеніють різнобарвні квіти, приходить величне свято – День вчителя!
- Це свято – особливе, бо святкує його кожна людина, ким би вона не була!
- Безперечно, бо кожен з нас чийсь учень!
- Ми дуже часто задумуємося, яку ж професію собі обрати. Дехто мріє стати артистом – сцена, блиск софітів, квіти, шанувальники; хтось – медиком – врятовані життя, вдячні пацієнти; а ще – юристом – престиж, гарний офіс, висока зарплатня; хтось – вчителем – повага батьків та любов учнів, багато вільного часу.
- А ще кожен учень мріє побувати в образі вчителя, щоб довести, що бути вчителем – не так вже й складно.
Сценка «Якби діти вчителями стали»
( Дзвенить дзвінок. Вчителі розсаджуються в класі за парти, як учні. Входить учень, який уявляє себе вчителем)
Учень. Ну, хто готовий відповідати?
Учитель фізкультури (тягне руку). Можна?! Можна?! Ну-у…
Учень (здивовано). Фізрук? Вивчили домашнє?
Учитель фізкультури. Ні, я хочу вийти.
Учень. Сидіти! Надумалися – вийти! Ще чого! Дітей не можна на уроці випускати з кабінету! Так хто відповідатиме? Н-дя, як завжди добровольців немає. Тоді нам відповість, нам відпові-і-сть (дивиться в журнал)… Учитель географії.
Учитель географії: А чого я? Тільки що, так відразу я! Бо я тут наймолодша!
Учень. Ну, ну, розповідайте нам, куди впадає Чорне море. Не підказувати! Хто підказував? Не знаєте? Соромно! Знову двійка! Ні! Це забагато! Одиниця! Третя поспіль! Дуже погано. Ай-яй!
Учитель фізкультури (тягне руку). Ну, пустіть… Я хочу вийти! Ну дкуже-е-е…
Учень. Навіщо?
Учитель фізкультури. А я на вушко. (Шепоче)
Учень. А перерви вам було мало, га? Знову ухилятися від уроків? Знаю я вашу породу. Чи може вуха пухнуть, га? Перекур? Та я вас наскрізь бачу! А табличка множення, га? А 7 на 8, га? Мовчимо? Не вийде, Геннадію Віталійовичу! Математика – цариця полів!
Учитель математики. Не полів, а наук… Смію зауважити….
Учень. А вас ніхто не питав! Ясно? Мені краще знати! Відповідайте, Юліє Сергіївно, чому дорівнює сума квадратних катетів?
Учитель математики. Яких-яких катетів?
Учень. Не знаєте? Може, ви й про квадратну гіпотенузу нічого не чули? Два, Юлія Сергіївна, два! Несіть щоденника! Прийдете завтра з батьками! А ви, Поліно Пантеліївно, чому сяєте, з хімією у вас все в порядку? Не повірю! Відповідайте, при якій температурі кипить прямий кут? Що, не знаєте? Ваша вчорашня виплакана трійка наказала довго жити! А контрольну ви здерли, копір, так і поясните батькам, що влаштувалися тут у школі ксероксом! І з лугами у вас теж…
Учитель хімії. А з лугами, здається, все нормально…. Я перездавала.
Учень. Перездали? Що? Та з яких це пір в українській мові луки стали лугами? Грамотії! Хоч би знали, про що балачка! Зовсім, зовсім погано. Один бал. Так що ваша карта бита. На другий рік! Хай батьки порадіють, яку ледацюгу виростили на мою голову.
Учень. А це що за сторонні звуки? Учителі літератури! Хто б подумав! Сидять і базікають. Ха!.. А ось хай Ірина Олександрівна нам розповість, в якому році Шевченко написав свою «Лісову пісню».
Учитель літератури. Я забула… Я вчила…
Учень. А-а-а-а!.. Вчила вона! Знаю я, як ви вчила! Через пень-колоду! Алло Олександрівно, як хоч Шевченка звали? Переучила!.. Книжки в сумці, а хлопці в думці!
Алла Олександрівна: Ну… Шева … Ну його звали.. Андрій!
Учень: Називається, приїхали! Добре, хоч про Шеву чули. Велики футболіст! Хоч за це «три» втулю. Слабеньке…
Заступник з виховної роботи гортає журнал мод.
Учень (вихоплює журнал). Люди добрі! Я думала ви відсутніх перевіряєте, а ви журнали мод гортаєте! Встати, Юлія Юріївна! Вирядилась, як на дискотеку! І губи нафарбували! Скромнішою треба бути! Тут вам не гульки! А що це шалені підбори? Вам сьогодні не треба по поверхах бігати? Щоденник на стіл!
Завуч. Я забула…
Учень. А голову ви вдома не забули?! Пам’ять у вас! Дівоча! Якщо завтра щоденник не буде – додому відправлю! За батьком! Хай виховує батьківським вихованням!
Англійка. М-можна увійти?
Учень. Привіт, Галино Олександрівно, явилися-не запилилися! Де це ви пропадали? Знову каву пили? Швиденько до дошки. Відповідати.
Англійка Говорить по-англійськи.
Учень. Два, Галино Олександрівна.
Англійка. Чому? Я все вивчила.
Учень. У нас зараз не англійська мова! Ні, любі мої, так справа не піде.
(Дзвенить дзвінок на перерву. Всі підводяться і швидко виходять з класу)
Учень: Ви куди? Дзвоник для вчителя! Завтра батьківські збори!!!!
(Ведучі)
- Знаєте, а вчителі теж мріють про перерви! І їх улюблена велика перерва – літня відпустка! Скільки надій та планів вони на неї покладають!
Тож у цей осінній день ми вирішили подарувати частинку яскравих, теплих, літніх спогадів і подарувати незабутню морську подорож на нашому імпровізованому лайнері під назвою «Мрія». Готові до подорожі?
Пісня «Вчителі»
(на мотив О.Вінника – там слова про те, що вчителі хочуть на Балі) – у цей час діти розносять «гавайські» гірлянди вчителям.
- Вчителі – люди відповідальні і передбачливі, тому при собі в них завжди є паспорт, записник, пенал з купою ручок та… купальник.
- Одягніть окуляри та капелюшки – ми відправляємось!
(В цей час з-за кутка вибігають діти, кричать «Почекайте! Почекайте! Нас забули»)
- Що це за діти! Ти їх знаєш? Так вони мені когось нагадують…
- Та ти що, не впізнав? Це ж діти наших працівників. Ех, знову не вдалося самим у відпустку дременути.
(Привітання від вчительських дітей)
- Ми прийшли до вас на свято, не займем часу багато
Хочем тільки привітати, сокровеннее вам сказати
- Любі мами, любі тата, зичим витримки багато
Як же вам допомогти, нерви ваші зберегти.
- Бо шкільна ваша робота – це не головна турбота
Головне – диктує час, треба думати й про нас.
- Дорога моя матуся! Бажаю міцного здоров’я, вдячних учнів і успіхів у всьому. Нехай робота дарує тільки позитивні емоції та гарний настрій, адже це запорука того, що вдома на мене чекатиме добре слово та лагідні обійми!
- Люба мама! За покликом серця ти обрала благородну, потрібну, відповідальну професію. Вчити дітей – це не просто ваша робота, це стиль життя. Адже ви дбаємо про своїх учнів, як про рідних дочок і синів. І мені пощастило жити в такій великій дружній родині.
- Дорогі наші мами! Вітаємо вас зі святом! Ми вас дуже любимо!
(вручають подарунки)
(Ведучі)
- Школа – це великий корабель, що долає безкраї простори часу. На його шляху зустрічається і лагідний штиль, і чорні бурі. Проте корабель йдеуперед, долаючи всі труднощі.
- Завдяки чому? Завдяки тому, що веде наш корабель відважний і відповідальний капітан! Вас вітаєдиректор Лисенко Ірина Миколаївна!
(виступ директора, нагородження)
(Ведучі)
- Вчителі мріють… Мріють багато… Мріють про різне. Але найбільша мрія кожного вчителя влітку – десь там далеко… у Лазурному… лежати на зручному шезлонзі, потягувати через моломинку прохолодний коктейль, їсти смачнючу креветочку…
- І не дьоргатися, коли через кожні 10 метрів на пляжі йому кричать «Тая Петрівна, здрастєєєєєєє».
- Ми провели сеанс магії і сканували мрії Інни Сергіївни на відпочинку. Дивіться й ви!
Танець «Літня фантазія» (Сєров і Даша)
1.А ще їх велика мрія – бути влітку такими, як всі нормальні люди! Носити джинси, у морі купатися у купальнику, а не діловому костюмі, ходити в кафе, не одягати щодня святковий грим, хоча, на жаль, і без нього пізнають…
- Сьогодні арт-студія «Дефіле» підготувала свою нову літню колекцію та представить її на борту нашого лайнеру! Зустрічайте!
ДЕФІЛЕ
- Учительський колектив нашої школи можна порівняти з великим хором. У кожного вчителя свій голос, свої методи і прийоми навчання, але всі вони разом – хором сіють в дитячих душах розумне, добре і вічне.
- Якось Цицерон розмірковував: маючи поганих кравців – не матимеш гарного одягу, якщо погані пекарі – їстимеш не смачний хліб. Але … якщо матимеш поганих учителів-то не матимеш майбутнього.
- З впевненістю та гордістю хочу заявити, що наші вчителі – найкращі!!!
- Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життєві труднощі, за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні із нами! Зі святом, дорогі наші!
Танець «Морські пригоди»
Автор: Козлова Юлія Юріївна
