Сценарій свята
«І на тім рушникові…»
Мета: формувати уявлення про шанобливе і бережливе ставлення до українських рушників; поповнювати знання про традицію застосування рушника; виховувати глибокі почуття любові до батьків, бажання зберегти родинні традиції.
Обладнання: хліб – сіль, на стінах українські вишиті рушники, музичний запис, мультимедійна установка.
Шановні гості!
Ми раді вас сьогодні привітати
На світлому і радісному святі
Ласкаво просимо до хати!
Гостей годиться хлібом- сіллю зустрічати
Привітним, гожим словом віншувати
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові
Про цей рушник сьогодні йтиме мова!
Учитель. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб, сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу.
У нас сьогодні наче вечорниці,
Мимлують око диво рушники.
Дівочий сміх лунає у світлиці,
Як добре, що є звичаї такі!
Рушник… Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому вишита доля народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.
Погляньте на стіни нашого класу. Вони сьогодні прикрашені рушниками. Ці рушники для нас не лише красиві, а й дорогі: адже їх вишивали наші мами, бабусі, прабабусі.
Цим рушникам вже літ і літ!
Моя їх мама вишивала,
Щоб став добрішим цілий світ
У кожен хрестик серце вклала.
З тих давніх пір до цих часів
Вони цвітуть над образами.
Відбиті в маминій сльозі
І краплені її сльозами.
Бувало всього на віку
І сірі дні, і дні погожі…
Зозуля кликала: ку-ку!
І буйно квітли пишні рожі!
Сумне й веселе вишиття,
Літа печальні – нитка чорна.
І мамине усе життя
На рушниках читати можна.
Пісня «Рушничок»
Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважалися священними. Рушники берегли. Їх передавали, як оберіг із роду в рід.
Приходить людина у цей світ. Це дуже визначна подія для вієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину її першим і найголовнішим рушноком – рушником долі.
Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала на ньому дубове листячко, щоб сильним і мужнім був синок. А для дівчинки слала червоними нитками грона калини, щоб розцвітала краса донечки калиною і доля її щасливою була.
А от рушником «уповичем» бабуся –повитуха вповивала маля. Цей рушник також заздалегіть готувала мати: вибілювала його, багато разів прала, щоб він був м’яким.
Загортаючи в нього новонародженого бабуся промовляла:
Вповиваю те дитятко
В рушничок біленький.
Щоб великим виростало,
Щоб було і здоровеньким.
Щоби лихо те минало
Щастя огортало.
Щоб мале твоє сердечко
Та й смутку не знало.
Підростає дитина, а мамині руки вжк вишили для неї рушничок «утирач».
На ньому яскраві квіти, деревіо, пташки і щирі слова: «Доброго здоров’я». Цей рушничок висітиме на кілочку біля дверей. Вранці, подаючи його дитині, мати каже:
Утирайся, моє серденько,
Рушничком біленьким.
Та й будь же з ним щодниноньки
Добре, веселеньке.
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута –м’ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнуласть люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало,
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала…
Пісня «Вишивала мати над колискою»
Слово «рушник» походить від слова «рушати». Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію замотувала хлібину у рушник, промовляла: «Рушай щасливо, хай благословить Тебе Бог!»
Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки.
Пісня про рушник
Рушники України
Скільки вас і які?
Рушничок для дитини
Рушники на всі дні.
Рушники ті весільні,
Рушники лиш для свята.
Рушники для недолі,
Рушники для малят.
Рушники України
Для обличчя і рук
З ними діти зростали,
Брали в світ, в дні розлук.
На весь світ розіслали
Різні взори землі.
Рушники не для слави
Рушники – вчителі.
На рушниках вишита доля нашого народу. Свої почуття, мрії і сподівання, радість і тугу, передавав народ у вишивці. І як не згадати тут слова Дмитра Павличка.
Пісня «Два кольори»
Два кольори мої два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори,
Червоне то любов, а чорне то журба.
Багато ми сьогодні дізналися про рушники і я думаю, що кожен із вас захоче мати такий рушник для урочистої хвилини, який був би дорогий всім і був оберегом вашим дітям.
Пісня «Де земля найкраща?»
Автор : Боровець Ганна
