Сценарій
театралізованого масового дійства
«Наслідуймо добро і вчинки Миколая!»
Діючі особи: Зірочка – зірниця, Маруся, Мартуся, 3 Зірочки, 4 Вітри,
Антипко, 3 Янголи, 2 Мишенят, Лисичка, Святий Миколай
Голос за сценою: За горами, за лісами,
Їдуть-їдуть дивні сани,
І викрешують копита,
Сріблом сонячним підбиті,
В зоряній височині
Метеори вогняні.
Миколай мандрує світом.
Він дарує чемним дітям
Те, про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є.
Не забуде він нікого:
Ні хорошого, ні злого.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із вас.
Разом з вами він радіє,
І дарує вам надію.
Він всіх вас чудово знає.
Зустрічайте Миколая!
Пісня «Ходить по землі Святий Миколай»
На сцену виходить Зірочка – зірниця
Зірочка-зірниця: Доброго дня дорогі діти! Хто не знає про Святого Миколая?
Гадаю, що кожний знає про нього. Щороку приходить він у
кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає
чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе
під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти – і добра
казка зникає, а Миколай завжди залишається з нами.
Наслідуймо добро і вчинки Святого Миколая! Нехай це
свято стане для всіх нас святом Милосердя, святом Доброти,
Прощення, Любові до ближніх!
Хореографічна постановка «Вже надходить ніч чарівна»
На сцену виходять дві сестрички
Маруся: Мартусю, сестричко, послухай,
Сьогодні наснилось мені,
Янголи в небі на хмарках,
Дарунки несли дітворі.
А зіроньки їм помагали,
Яскраво світили вони,
Щоби Миколай і ангели
До діточок чемних прийшли.
Мартуся: Тобі це насправді наснилось?
До столу хутчіше ходи,
І ми до Святого напишем,
Щоб і нам подарунки були.
У мене бажань є багато,
Все краще я хочу собі,
Неси Миколайко дарунки,
Хай бачать і заздрять усі.
Маруся: Ну, Мартусю, ти подумай,
Чи потрібно це тобі,
Чи піде воно на користь
У духовному житті.
Може, хтось є поруч тебе
У потребі, чи біді,
І йому потрібно більше
Допомоги, ніж тобі.
Мартуся: Ти роби собі, що хочеш,
Та мене ти не повчай,
Йди проси собі дарунків,
І мені не заважай.
«О, мій отче Миколаю,
Прошу те, чого бажаю,
Плеєр мій вже застарілий,
Флешку хочу і мобілу,
А ще – джинси найкрутіші,
Куртку, светер – наймодніші!
Прошу ще щось солоденьке,
Кіндер, мілку, щоб смачненьке.
Я тебе дуже чекаю,
Подаруночків бажаю!»
Маруся: Боже –Отче, я прохаю,
За провини жаль я маю,
Якщо кривду десь вчинила,
Прошу вибачення щиро.
Святий отче Миколаю,
Прошу, я тебе, благаю,
Мою хату не минай.
Завітай до нас в ту днину,
Ми чекаємо гостинно.
Подарунків не прохаю,
Бо, що треба, я все маю.
Прошу лиш здоров’я мамі,
Таткові роботу дай.
Помагай мені в навчанні,
Про сестру не забувай.
І якщо тобі не складно,
І в нас в хаті, ти будеш,
Солодощі дуже любим,
Може ти нам принесеш.
Мартуся: Скільки будеш ти молитись?
Он вже зірочки зійшли,
Як побачать що не спиш ти,
Подарунків не буде.
Сестрички виходять
Звучить музика. На перший план виходять Зірочка-зірниця й зірочки.
Зірочка -зірниця: Грудень місять вже гуляє,
Холодам пора вже буть,
І мороз зимі гукає: –
Запрягай вітрів у путь.
На сцену вбігають чотири Вітри
Північний: Я Північний вітер- пан,
Над всіма вітрами цар.
Гайда, браття, в довгу путь,
Нас давно морози ждуть.
Південний: Я Південний – розбишака,
Найславніший тут гуляка,
Вже сьогодні закружляєм,
Гірки снігу назмітаєм.
Західний: Західний я вітерець,
Піду з снігом у танець,
Затанцюю, загуляю,
Всі дороги позмітаю.
Східний: Вітерець я є зі сходу,
Заморожу всю я воду,
Допоможемо Зимі,
Створим замки снігові.
Зірочка 1: Вітри швидко підхопили,
Хмару з снігом, холоди.
Над землею пролетіли,
Сніг припав, нема води.
Зірочка 2: На віконечках малюнки,
Скоро Миколай прийде,
Дітям принесе дарунки,
Під подушку покладе.
Зірочка 3: Цієї ночі як ніколи
Радіє ліс, радіє поле,
На небі музика весела,
Радіють всі міста і села.
Звучить мелодія колискової «Спи,Ісусе,спи
Зірочка-Зірниця: (говорить слова на фоні музики)
Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!
У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти.
Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І подарунки покладе.
(музика замовкає)
Але, що це?..
(Хтось тупотить, поспішає. На сцену вибігає Антипко)
Антипко: Привіт, день добрий,
Гуден таг! (кланяється)
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть Антипком.
До Вас примчав я аж із пекла,
У вас – зима, в нас – хата тепла,
У вас – мороз за хвіст щипа, (показує хвоста)
І снігу в очі насипа,
Не дивиться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
Ух, ух, ух, ух….
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!..
(Задзвонили дзвони)
О, це вже янголи сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.
(Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть Дівчата – янголи, в руках у першого Янгола – дзвони, у другого Янгола – книга «Добрі земні справи», у третього Янгола – книга «Гріхи»)
Зірочка-Зірниця: Вітаємо Вас!
1 Янгол: Зі святом…
2 Янгол: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.
1 Янгол: У грудневу ніч таємну,
Миколай на землю йде,
Він розносить подарунки,
Під подушечки кладе.
2 Янгол: Чемним дітям дістаються,
Подаруночки смачні…
3 Янгол: А нечемним, щоб ви знали,
Замість ласощів – різки
(Обережно, щоб його ніхто не бачив, виглядає за куліси Антипко і показує глядачам в’язку вербових прутиків)
2 Янгол: А ти Зірочко-Зірнице,
Не барися, поспіши,
Ти роботу маєш пильну,
Тож яскравенько світи.
Зірочка-Зірниця: Так, я радо помагаю,
З року в рік з Святим іду,
Діток чемних я шукаю,
На домівки їх лечу.
Сподіваюся, надіюсь,
Що зустріну діток знов,
Тих, що були завжди чемні,
Й тих, що стали добрі знов.
1 Янгол: Ми поглянемо у книги,
Там записано усе,
2 Янгол : Зачекай наша Зірнице,
Треба звірити це все.
1 та 2 Янголи дивляться у книгу «Добрі земні справи»
(Чути якусь сварку, хтось сперечається. На перший план виходять сестрички)
Маруся: Чому ти ляльку мою взяла
І в мене навіть не спитала?
Мартуся: У тебе ляльки красивіші,
Великі, гарні і модніші,
А в мене лиш м’які забавки,
Тому я взяла твої ляльки.
Маруся: То треба було попрохати,
І я тобі могла б їх дати,
Бери Мартусю мою ляльку,
А я візьму твою забавку.
(Сцена завмирає. Мартуся стоїть спиною, ображена. З’являється Антипко)
Антипко: Ой, я чую суперечку,
Дві сестрички, крики там,
Хтось нечемний, відчуваю,
Йду, поможу дітлахам.
(Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити)
Антипко: Ти краща за усіх дітей,
Сестру не слухай, хай йде геть,
Бо, Миколай, лише тобі,
Несе дарунки неземні.
Мартуся: Я краща за усіх дітей,
І Миколай, лише мені,
Несе дарунки неземні.
Я в Миколая попрохаю,
Найкраще Він позалишає.
А ти, Марусю, йди собі,
Забавки не віддам свої!!!
Маруся: Мартусю, прошу, схаменись,
До Бога щиро помолись,
Бо Миколай спішить до того,
Хто добрий й любить всіх довкола.
Антипко: Чого вона тебе повчає?
Завжди тебе перебиває?
Ану на неї покричи,
Позлися трошки, побурчи!
Мартуся: Чи ти скінчиш колись повчати,
Чи можеш трохи помовчати?
Нестерпно слухати тебе…
Маруся: Мартусю, що з тобою стало?
Ти звідки злість таку дістала?
Куди поділась доброта,
І ніжність й лагідність твоя?
Антипко: Свого добився, ха-ха-ха!
І ця дитина вже моя.
Різки для них лежать на купі,
Криві, тонкі, сухі і грубі.
Ці діти слухають мене,
То ж Миколай їх омине.
Вони затяті розбишаки,
Крикливі, злісні забіяки,
Вони молитись забувають,
І ближніх завжди ображають.
Батьки щось просять їх – бурчать,
Ще можуть їм і набрехать.
Я тих дітей у списку маю,
До них Святого не впускаю.
Маруся: Ах, невже тобі Мартусю,
Щось Антипко шепотить,
Сестро, ти його не слухай…
– В кого ж помочі просить?
(Мартуся стоїть спиною, ображена)
Маруся: Мартусю, прошу, злу не піддавайся,
І до Антипка ти не прислухайся.
(проганяє Антипка. Антипко засмучений виходить)
Лише молися щиро ти до Бога,
Бо це в житті правдива є дорога.
(одягає на шию вервичку)
Мартуся: Ой мені аж легше стало,
Злості ніби не бувало
Сестро, ти мені прости,
Ось забавки, на, бери. (Обнімаються)
На сцену виходять Мишенята
Зірочка – Зірниця: Вітаю Вас!
2 Янгол: Ви хто?
1 Мишеня: Ми чемні виховані Мишенята
2 Мишеня: І тому ми маємо отримати подаруночка…
В цей час з’являється Антипко і шепоче 3 Янголу на вухо:
Антипко: Такі криві, грубі різочки. Ха-ха-ха!
3 Янгол відкриває книгу «Гріхи»
2 Янгол: Почекайте – почекайте! (до Мишенят) Доведіть, що ви хороші.
1 Мишеня: Мамі ми допомагаємо.
2 Мишеня: Зранку попросила нас мама – Миша, зернятка купити.
1 Мишеня: То ми не сперечалися відразу до магазину побігли…
2 Мишеня: Ось пакуночок.
Зірочка – Зірниця: А можна подивитися що ви там придбали.
1 Мишеня: А може другим разом…
2 Мишеня: Чого це ви у пакуночки до нас заглядатимете…
1 Мишеня: У магазині так добре загорнули…
3 Янгол: А ми все ж таки подивимося.
(розгортають пакунок, а там фантики від цукерок)
Антипко: Оце так зернятка…
1 Мишеня: Ми не винні це продавець помилилася…
1 Янгол: А ми зараз все перевіримо
2 Янгол: Зараз ми все з’ясуємо…
1 Янгол та 2 Янгол дивляться у книгу «Добрі земні справи», потім заперечливо махають головою
1 Янгол: Оце так виховання
2 Янгол Оце так чемність
Разом: Нічого собі чесність
3 Янгол: Здогадайтесь що вам подарує Святий Миколай?
Мишенята: Цукерки? Печиво? Іграшки?
3 Янгол: Дітки підкажіть Мишенятам що подарує їм Святий Миколай!
Діти відповідають що.
Антипко: Правильно! Різочки!
Мишенята сумні виходять.
1 Янгол: Але ж це буде як попередження на наступний рік
2 Янгол: Щоб не пустували…
1 Янгол: А ось ще хтось…
2 Янгол: Дивіться, яка працьовита.
1 Янгол: Навіть напередодні свята з віником.
На сцену виходить Лисичка. Вона з віником і відерцем.
Зірочка – Зірниця: Доброго дня!
Лисичка І вам того ж…
2 Янгол: Що це ти робила?
Лисичка: У хаті прибирала.
1 Янгол: Невже сама здогадалася?
Лисичка: Так мені ніхто не підказував…Бачу бруд на підлозі, узяла і
прибрала…
1 Янгол: Яка гарна лисичка!
2 Янгол: Тобі Святий Миколай обов’язково щось смачненьке подарує…
3 Янгол: Зачекай, а що у відерці?
Лисичка: Ой, що там може бути, звичайний бруд…
3 Янгол висипає з відерця уламки чашки.
3 Янгол: І що це?
Лисичка: Та що не бачите мама чашку розбила, довелося за неї прибирати…
2 Янгол: А ми зараз все побачимо,
1 Янгол: А ми зараз все перевіримо…
1 Янгол та 2 Янгол дивляться у книгу «Добрі земні справи», потім заперечливо махають головою
1 Янгол: Оце так виховання…
2 Янгол: Оце так чемність…
Разом: Нічого собі чесність…
3 Янгол: Здогадайся, що тобі Святий Миколай?
Лисичка: Цукерки? Печиво? Іграшки?
3 Янгол: Дітки підкажіть Лисичці, що подарує їй Святий Миколай!
Діти відповідають що.
Антипко: Правильно! Різочки!
Лисичка сумна виходить.
3 Янгол: Ой бачу свята цього року не буде!
2 Янгол: Чому?
3 Янгол: Ходили ми по світу шукали, але на жаль чемних дітей не знайшли.
1 Янгол: Так до книги земного буття і занотуємо…
Зірочка – Зірниця: Почекайте – почекайте… Ось чемні діти, невже ви не бачите…
3 Янгол: Невже?
2 Янгол: Треба перевірити…
Зірочка – Зірниця: Скажіть мені, діти, від усього серця:
- Чи іграшок у цей рік ви досить мали?
- Цукерок, ласощів, солодощів?
- Як грались, чи усі відпочивали добре?
- Здорові всі були?
- Допомагали хворим і старим?
- Чи рідних, друзів вірно ви любили?
- Чи з усіма жили ви у мирі?
1 Янгол: Ну це вже по справжньому виховані діти…
2 Янгол: Так і запишемо до книги земного життя…
З’являється Антипко
Антипко: Скрізь тепер хороші діти. Де ж мені різки подіти?
Зірка -Зоряниця: Ти одну собі бери, інші дай таким, як ти.
Антипко: Чуєш, Зірко препогана,
Не введеш мене в оману,
Досить сяйво розсипати
Та у справі заважати.
Ти Святому Миколаю
Сяйвом дуже помагаєш.
Снігом притрушу тебе,
Зразу сяйво пропаде.
Антипко вкриває зірочку простирадлом і тікає зі сміхом.
Заходять зірочки.
Зірочка 1: Де ж ти, сестро, подівалась?
Ти так мило посміхалась,
Сяйвом всіх нас обсипала
І тепло нам дарувала.
Зірочка 2 : Як же Миколай Святий знайде стежку до дітей?
Зірочка 3: Люба ти моя сестричко,
Лиш послухай, тут хтось плаче,
А неподалік по снігу,
Той лихий Антипко скаче.
1 Янгол: Та це ж Зіронька-Зірниця,
Що шлях освітляє,
Це її антипко злий,
В полоні тримає.
2 Янгол: Ми повинні поспішити
Їй на допомогу,
Бо без неї Святий Миколай –
Не знайде дорогу.
3 Янгол: Гей Вітри ви сильні й дужі,
Поспішіть в потребі,
Звільніть Зіроньку-Зірницю,
Щоб світила в небі.
Забігають Вітри
Вітри: Не турбуйтесь слуги Божі,
Вітри радо вам поможуть,
В темну ніч їзда тривожна
Заблудитись легко можна. (Вітри звільняють Зірочку – Зірницю)
Звучить музика
До залу величаво заходить Святий Миколай
Святий Миколай: Діточки любі, кохані, хороші,
Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,
Долав ліси й гори, далі дивні
І радісно знати сьогодні мені,
Що ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Я хочу, щоб свято це було завжди:
Ні суму, ні сліз, ви не знали й біди,
Щоб сонце і зорі ваш шлях устеляли,
Щоб мами й татусі про вас піклувались.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
І збудуться мрії, коли прийде час.
Сьогодні я приніс вам солодкі і смачні подарунки й усіх ними наділю і чемних, і навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі…
На сцену вибігає Антипко,тримаючи в руках книгу «Гріхи»
Антипко: Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам? Боягузам, лінюхам?
(сміється) Антипку краще знати, кому дарунки роздавати.
Миколаю, зупинися! Подарунки заховай.
Тут зібрались діти грішні! (показує книгу)
Ти нічого їм не дай!
О Гріхів у них багато!
(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає)
Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.
Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.
А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.
Павло часто не ходив до школи.
А Оксанка – що й казати, не хотіла іти спати!
Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!
Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край…
1 Янгол: Досить, досить! Щось ти крутиш, баламутиш.
Не дійдеш ти так до цілі.
Всі крутійства ті – намарні,
Бо всі діти наші гарні.
2 Янгол: Згинь, нечиста сило!
Не ходи по цьому світу,
Зла ніде не сій!!!
Геть звідси! (виганяє Антипка)
Святий Миколай: Я дарунки оті просто так не даю.
За всі гарні справи я торбину свою
Розв’яжу для дітей, що достойні наград
Котрі мають повагу і до буднів, і свят.
Котрі бога шанують в юнім серці завжди,
Він спасе від невдач, відверне від біди.
Діти отримують подарунки від Святого Миколая
Святий Миколай: Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!
Хай любов і щира злагода
Живуть поміж вами,
Щоб дружба і щастя
Були завжди з вами!
Хай щастить вам, діти, всюди,
Хай ростуть з вас добрі люди.
Пісня «Доброта Миколая»
Автор: Коваль Наталія Анатоліївна
