Свято до Дня незалежності Україии «Всім серцем любіть Україну свою»
Учень1 Є багато країн на землі,
В них – озера,річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Учень2 Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю.
Учень3 Є багато пташок голосних,
Любі,милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті ,що у рідній країні.
Учень4 І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна.
Ведучий: Дорогі друзі. Шановні гості! Ми раді бачити всіх на нашому святі. Сьогодні ми святкуємо річницю незалежностіУкраїни. Україна – молода незалежна держава, історія якої сягає сивої давнини. Позаду залишився тернистий шлях боротьби за незалежність, попереду – нелегкий і непростий процес побудови нової держави , громадянського суспільства, утвердження демократії. Перед світом постала держава з давньою історією,оригінальною духовною культурою,працьовитим народом. Тут наші давні корені, тут наша земля , яка дала нам горде ім ’я – українці.
Учень– Хто ти, дівчино маленька?
Учениця– Доня України – неньки.
Українкою зовуся –
Й тою назвою горджуся ..
Учень1 Любі друзі, хоч маленькі
Ми вже добре знаєм ,
Що звемося українці
Й українських предків маєм.
Учень2 Батько , мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Учень3 Бо родитись українцем –
Це велика честь і слава
Рідний край свій полюбити –
Найважніша в світі справа.
Учень4 Свою Україну любіть,
Любіть її. Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
Учень 5 Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде,
Так наша доля процвіте.
Ведучий: Україна – це край, де ми народились і живемо, де живуть наші батьки, де жили діди і прадіди. Україна – це земля з багато – віковою історією , мальовничою природою , мудрими і талановитими людьми.
Ведучий : Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звалась веселково Україною,
Наче зачарована моя.
Вишиту колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і мечем
Називаєм гордо Україною
І ніхто нам цим не дорікне.
Ведучий : Я все люблю в своїм краю:
Криницю,звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси,
Я все люблю в своїм краю,
Найбільше матінку свою –
Ласкаву,радісну,єдину,
Люблю, як сонце, Україну.
Ведучий : Сонце на небі і зоряна ніч солов’їна – Моя Україна.
Мамина пісня і мамина тиха сльозина – Моя Україна.
Батькове слово і врода небесна калини – Моя Україна.
Слово молитви і лагідний усміх дитини – Моя Україна.
Ведучий: Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю,бо Україна – це пісня , яка вічна на цій землі.
Ведучий: Україна – це держава,
Що іде до майбуття.
Є в нас сила,
Є в нас слава
Будувать нове життя.
Україно!Україно!
Засівай поля добром,
Розквітай, як та калина
Над Славутою – Дніпром.
Ведучий: Україно!Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду,мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Ведучий: Є щось святе в словах «мій рідний край»
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене – це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов’ю
Й пісень людські прозорі ручаї,
Усе,що серцю рідне невимовно.
Ведучий:Не забуваймо , що ми – українці . Бережімо рідну землю, українську мову,національну гідність.
Любіть Україну,як сонце любіть,
Як вітер,і трави,і води,
В годину щасливу,і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву
Вишневу свою Україну
Красу її,вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
На святі звучать пісні «Немає України без калини», «Є на світі одна країна», «Одна калина», «Це край, де я родилась і живу».
Автор:Скоробагата Надія Іванівна
