Свято
«Прощавай, Букварику!»
Підготовила та провела
Вчитель початкових класів
Брезгун Олена Михайлівна
СЦЕНАРІЙ СВЯТА БУКВАРЯ
Мета. Повторити абетку. Виховувати в учнях любов до книги як джерела знань. Прищеплювати бажання вчитися. Розвивати акторські здібності.
Учитель:
Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні в цей прекрасний час,
Щоб вам удачі побажати
І запросити читанку до нас.
В першім класі урочистий
День прощання з букварем.
Світить сонце променисто,
Всіх вітаю вас з цим днем.
1: Є святкових днів багато
На листках календаря,
А між ними й наше свято —
Вшанування Букваря.
2.День вітання і прощання —
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
3.В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас,
До уроку, до уроку —
Чуєш, дзвоник кличе нас!
- Любі гості, мами й тати,
В нас — Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У гості в перший клас.
5.Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
- Ми всі вчимося залюбки.
Гартуємось, міцніємо.
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
: 7. І дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято,
Не запізнюйтесь! Скоріше!
Час з буквариком прощатись!
8 В першім класі – урочистий
День прощання з букварем.
Пригадай, що ти колись
Був маленьким школярем.
Пісня «Гей, чули…»
- Прийшли ми всі на свято
На свято Букваря,
І вивчили всі букви
Усі від А до Я.
Приспів:
Гей, чули, чули, чули!
Гей, чули, чули ви!
З Буквариком ми дружим –
Він з нами назавжди.
- У нас сьогодні свято
Шануєм Букваря.
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів.
Вчитель
Сьогодні свято в школі – урочисте свято Букваря. Ми святкуємо першу перемогу наймолодших школярів.:
- 9. Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер вже вміємо читати!
- 10. Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна – усім книжкам начальник
І звуть її по – простому – Буквар !
- 11. Із нього слів не вирубить сокира,
Це малюкам – найкращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Б У К В А Р !
Учитель: Діти, а що це за звук? Хто ж це завітав до нас на свято?
Букварик
Я – Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий.
Залюбки всіх вчу читати.
Нема часу спочивати!
Кожен рік мене листають
Ніжні пальчики нові…
Хай же розум здобувають
Любі дітоньки малі.
Щиро зі всіма ділюся –
Не шкодую своїх знань,
Безліч хитрих і цікавих
Маю для малят завдань.
12.. Ти нас повів по буквах, як по східцях,
Як по життю – по сходинках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться –
У мудрий світ чудесних скарбів – книг !
- Як завжди восени
Стало тихо у дворі
Ми буквар відкрили новий.
Хто ж живе у букварі?
- Тут живуть слова й склади.
Алфавіт від А до Я.
- Літери! Голосні й приголосні!
І літера, що не має звука!
- Веселу абетку почнемо читати,
Про літеру кожну повинні згадати.
- Нас 33! Нас 33!
Гарні, рівні, не криві
Ми всі від А до Я
Алфавітова сім’я.
- А, Б , В – бджілка в вулику живе.
- Г, ґ , Д – вітер в димарі гуде.
- Е,Є, Ж – е-е-е, єнотик ситий вже.
- З, И, І – зорі сяють угорі.
- Ї, Й, К – кіт побачив їжака.
- Л, М , Н – літо миле промайне.
- О, П, Р – їли ми смачне пюре.
- С, Т , У – я ще трішки підросту.
- Ф, Х, Ц – усмішка осяяла лице.
- Ч, Ш, Щ – скільки радості в очах.
- Ь, Ю, Я- абетку вивчили від А до Я.
29..Веселе місто зветься Алфавіт.
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера жива –
Із них складаються слова.
30..Ми розпізнати їх зуміли,
Запам’ятали, зрозуміли. …
Зустрінемось в нових книжках –
Тепер уже – у читанках.
Всі:
Бажає нам щасливих літ
Веселе місто Алфавіт!
Пісня «Абеткова пісенька»
Абеткову пісеньку весело співать.
Абеткову пісеньку треба добре знать.
А, Б, В- коник у траві живе.
Г, Д, Е – мама донечку веде.
Є, Ж, З – по стежині жук повзе.
И, І, Й – гріється на сонці змій.
К, Л, М – лисенятко під кущем.
Н, О, П – песик носиком сопе.
Р, С, Т – в полі житечко росте.
У, Ф, Х – я сміюся ха-ха-ха!
Ц, Ч, Ш – кіт в дорогу вируша.
Щ, Ю, Я – гарна пісенька моя.
Знак м’який – помічник мовчазний.
Не мовчи, а абеточку учи!
Букварик Тож коли сьогодні свято,
Пропоную вам пограти.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «ні» чи «так»!
– Треба гарно вам читати? Так.
– Треба менших ображати? Ні.
– На перерві пострибати? Так.
– А всі парти пописати? Ні.
– Друга треба виручати? Так.
– А треба слухати матусю? Так.
– Тоді, даруйте, а бабусю? Так.
– У школі виб’єте шибки? Ні.
– Брудне взуття носіть у школу? Ні.
– Завжди старших поважати! Так.
– І малюків не ображати! Так.
Буквар: Я веселий Букварик –
весело співаю.
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Я щасливий Букварик!
І тому радію,
що всі діти в першім класі
вже читати вміють.
Казок чимало є на світі, –
і веселих, і сумних. –
Хіба зможемо прожити
ми без них?
-Хто з вас любить слухати казки?
– А хто читати?
-Тож давайте здійснимо конкурс – Подорож по казках.
1..Котиться, котиться, а на зустріч йому вовк.
(«Колобок»)
- Не плач, діду, не плач, бабо, я знесу яєчко не просте, а золоте.(«Курочка Ряба»)
- Мій котику, мій братику, Несе мене лиска за кленові ліси, за дальнії гори.. («Котик і півник»)
- Не схотів цапок почекати, поки пройде чорний. («Про двох цапків»)
Учитель За час навчання у 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту і 26 букв англійського .
Учнями нашого класу читано, перечитано, недочитано, зачитано до дірок багато книжок.
Списано, переписано, недописано в зошитах багато сторінок.
Загублено 120 ручок, 50 олівців, 10 лінійок і безліч звичок.
Над важкими правилами поламано 32 голови, зламано 7 замків у портфелях. Зроблено безліч корисних, зовсім не шкідливих для здоров’я фізичних вправ.
А як же тяжко та важко було починати писати. Не слухалися букви маленьких дитячих рук.
- Вірш – сценка «Палички – виручалочки»
Допоможіть мені, палички,
Палички – виручалочки!
Станьте рівно всі в рядок
У мій перший зошиток.
За рядок не вилізайте!
Стійте прямо, не схиляйтесь!
Чому мене не слухаєтесь,
Чому так погано вчитесь?
Що ж ви стали, як попало?
Мені знов за вас попало.
І не знає мій учитель,
І не знає навіть мама,
Як вас тяжко научити,
Щоб ви всі стояли прямо!
Пісня «Беру до рук букварик я»
Учитель Веселі історії пригадайте і всіх звеселяйте.
Сценки
Прочитав
- Читай, що тут написано.
- О…С…А….
- А разом як буде?
- Бджола.
Кмітливий онук
- Бабусю, прочитай мені книжечку.
- Як же я тобі читатиму, коли я вже і літер не бачу?
- Давай я на літери дивитимусь, а ти читай!
Лист
- Ти що, Іванку, робиш?
- Пишу листа Галинці.
- Так ти ще писати не вмієш.
- То нічого. Галинка все одно ще не вміє читати.
Не вмію
– Я в школу не піду!
– Чому?
– Бо там треба писати й читати, а я не вмію. А розмовляти вмію,
так на уроках не дозволяють.
Сміхота
Я весь аркуш змалював.
Братик каже: «Це – гав-гав!»
Мама каже: «Лошачок!»
Тато: «Ні, це- віслючок!»
«Бицю, бицю!»- каже бабця.
А дідусь: « Та ні, це- паця!»
Ой не можу! Сміхота!
Не впізнав ніхто кота!
Вчитель: Ось які веселі історії бувають у нашому шкільному житті. Але є і сумні…
(На сцену вибігає Книга)
Книга: Ой, рятуйте! Рятуйте мене!
Буквар: Хто тебе образив, Книжечко?
Книга:
Мишко – Замазура.
Гей, книжки,тікайте подалі!
Ховайтеся геть від Мишка!
Бо будете в маслі і салі,
І в сажі чорніше горшка.
У хлопчика Миші
Книжки – найбрудніші.
Всі вони патлаті,
Порвані, горбаті.
Ну, немає в них лиця.
Без початку, без кінця.
Палітурка, як ганчірка.
Всі книжки ридають гірко.
Мишко: Вже пожалілася? Книжечко моя рідненька, іди до мене. Я ж тобі нічого поганого не зробив. Тільки вдарив тобою кілька разів сусіда по парті, а ще вирвав декілька листків. От і все.
Книга: Букварику, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Забери мене від нього.
Буквар: Добре! Ми тебе полікуємо, а потім ти стоятимеш разом з усіма книжками на чистих полицях у нашій шкільній бібліотеці і читатимуть тебе охайні діти.
Мишко: А я? Як же я вчитимуся без книги?
Буквар: Книжку отримаєш тоді, коли вивчиш і будеш виконувати ці правила:
Бери книгу чистими руками.
Мишко: А я їх ніколи не мию!
Буквар: Не клади в книгу олівці та інші предмети, бо від цього вона рветься.
Мишко: Ніколи б і не подумав.
Буквар: Не загинай сторінок, користуйся закладинкою.
Мишко: А в мене її немає.
Буквар: Щоб книга довго служила обгорни її.
Мишко: Ще чого?
Буквар: Не читай книгу під час сну.
Мишко: А коли ж???
Так я все зрозумів! Даю слово: « Я більше не буду псувати книжок, я їх берегтиму!»
(Мишко і Книжка беруться за руки.)
Мишко: Давайте будемо дружити,
Як сонце з небом, як з лугом квіти,
Як дружить поле завжди з дощами,
Так і книжки дружитимуть із нами.
Буквар: Віднині буду серед книг
В бібліотеці я стояти.
А восени, інших діток,
Почну я знов навчати читати і писати.
У добру путь!
Читанко добра, бери естафету,
Веди школярів шляхами планети.
(Виходить Читанка, Рідна мова.)
Українська мова: Як найчарівніша колискова
Плекає з дитинства вас рідна мова
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то ніжною ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком
Шануйте, малята, цю добру книжку.
Читанка: Я – читанка нечитана
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Букварику, мій братику,
Розумна голова
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня
Чи просто погуляй.
Букварику, мій братику,
Спасибі! Прощавай!
Буквар: Цих діток я прошу навчати
Того, що знаєте самі.
А вас прошу не лінуватись.
І вчить уроки день при дні.
Букварик: Діти, в кінці будь – якого шляху переможцю дарують нагороду. Ви всі справжні переможці, бо всі старанно і наполегливо навчалися протягом цілого року!
За це для кожного з вас у мене є подарунок- книжечка.
- Добрий букварику, мудра книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе!
- Прощавай , Букварику,
Наш найперший друже!
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
- Ніколи не забудемо
Ми друга Букваря.
І завжди вчитись будемо
Для щастя і добра.
Флешмоб під пісню Н. Май «Мій Букварик»
Вчитель. Закінчилося наше свято. Я бажаю вам, дорогі діти, хороших успіхів у
навчанні. Хочеться подякувати вам, шановні батьки.
За допомогу у навчанні,
Старанність, витримку, любов.
За те, що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати
Та гарно-гарно малювати.
Це перший крок!
Попереду ще 10 років.
Отож, навчайтеся, батьки
І кожен день робіть уроки!.
Аатор:Брезгун Олена Михайлівна
