- Вже давно прийшла весна.
Вже давно нас манить літо.
Подивись: яка краса!
Ми так хочем жити!
- Хочем жити і навчатись
У мирній країні.
І радіти, й усміхатись!
НІ! Війні й руїні!
- Тільки в школу ми прийшли,
Як тут класно ! – зрозуміли!
Карантин якийсь ввели
І військові дії.
- Так добіг рік до кінця,
Перший, довгожданий ,
Та щемлять наші серця:
Рік не зовсім гарний.
5.Бо забрав на небеса
Українських діток,
Що хотіли, як і ми ,
У школі учитись.
6.Бо забрав на небеса
Чиюсь тата, маму.
Обірвав. Не дописав
Їх життєву драму.
- Ще забрали небеса
Воїнів-героїв.
Ми ж продовжимо життя
І вчитися у школі.
- Ми маленькі ще усі,
Але розуміємо:
Нелегкі тепер часи,
Зробим все, що вміємо.
9.Скажем дякую сьогодні
Ми останньому дзвіночку,
Що живі і не голодні,
Маєм хліб й сорочку.
10.Скажем дякую сьогодні,
Наша перша вчителько,
Провела уроків сотні,
Зуму (або міту) покровителько!
- Ви навчили нас читати
В нелегкий в країні час,
Віднімати, додавати.
Будемо найкращий клас.
12.Скажем дякую сьогодні
Ми нашим батькам,
Бо прийшли вже дні святкові,
Не буде навчань.
- Ціле літо в телефонах
Не будем сидіти,
Бо на свіжих лиш просторах
Проведемо літо.
14.Дякую Букварику велике,
Перша книжко наша,
Не забудемо довіку
Ми школярську чашу.
- Дистанційного навчання
Більше хай не буде.
Бо реальне спілкування
Люблять діти і дорослі люди.
16.Ми знаннями причастились,
Будем смакувати далі.
Українцями народились
Здобувати переможні медалі.
17.Українцями судилось народитись,
Отже, будемо сильні.
Будемо учитись, учитись, учитись
У новій школі і країні мирній.
- Прочитали лиш Буквар,
Читачами стали.
Жде Шевченків наш «Кобзар»
З мудрими словами.
- Перейдем у другий клас,
Всі книжки читатимо.
Нащо зум той, інстаграм?
В країні Знань літатимо.
20..А влітку сумувати будемо
За найкращим нашим класом.
Як читати й рахувати – не забудемо,
Зустрінемося найближчим часом.
- Зустрінемось під мирним небом
І Гімн країни заспіваємо.
Бо більше нічого не треба.
Все решта самі здобуваємо.
- Зустрінемося дружньо восени,
Не дистанційно, а з букетами великими.
Нехай ніколи не буде в нас війни,
Буде усмішка вчительки з квітами.
- І ми навчились істини одної :
У нас початок, хоч і непростий.
Частинку маєм крихітки малої
Від знань усіх вкраїнських школярів.
24.Ми будемо навчатись, обіцяємо.
Вкраїнська школо, дверей не зачиняй!
Ми будемо великими, ми знаємо!
Героям слава! Ганьба ворогам!
Рейпаші Тетяна Романівна
