Свято прощання з Букварем
Мета: – поглиблювати знання учнів про роль книги в житті людини, важливість свідомого та систематичного читання для школярів, старанного навчання;
- розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності учнів;
- виховувати любов до школи, відповідальне ставлення до навчальної праці, бережливість по відношенню до книжок та інших шкільних речей, повагу до рідних, вчителів.
Обладнання: повітряні кульки, слова на дошці «Прощавай, Букварику!», фонограми пісень, костюми казкових героїв, картки з буквами та складами, подарунки та дипломи першокласникам, стільчики та книжки для гри.
Шановні гості! Дорогі друзі! Сьогодні у нас шкільне свято – свято Букваря. Майже рік минув, як прийшли діти до школи. А сьогодні всі вміють читати, писати та рахувати. Багато своїх зусиль для цього доклали вчителі, батьки та самі учні. І, звичайно, своїми першими уміннями ми завдячуємо Буквареві.
- Увага! Увага! Увага!
В першім класі урочистий
День прощання з Букварем!
- День вітання й вшанування –
Свято учнів – першачків,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів!
- Ми запрошуємо всіх –
І дорослих, і малих!
Час настав вже відпочити,
Посміятись, порадіти!
- Ділі-ділі, дінь – ділень:
Гості й діти, добрий день!
- Наш дзвінок веселий кличе
Друзів і батьків на свято.
- Не запізнюйтеся! Швидше!
Час з Буквариком прощатись!
- Над школою весняним ранком
Зайнялась зоря.
В першім класі урочисте
Свято Букваря!
- Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
Тепер же раді вам сказати:
Читати ми всі вміємо,
Навчились і писати!
- Літера перша і перше слово,
З книжкою перша серйозна розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Успіхи перші і перші сльозинки.
- Ми букви старанно вчили –
Знаєм їх від А до Я,
І сторіночку останню
Прочитали з Букваря.
- І сьогодні ми вже справжні,
Дійсно справжні школярі!
Бо читати і писати
Ми навчитися змогли!
- І задачу розв’язати,
І відняти, і додати…
Словом,успіхів всіляких
Ми, нарешті, досягли!
- Усі зібрались в цьому класі,
Бо нині свято Букваря.
Нам трішки сумно, трішки шкода,- Прощання надійшла пора.
- Ми Букварика сьогодні
Запросили в перший клас,
Скажемо йому: «Спасибі,
Що навчив читати нас!»
- Ми Букварика чекаєм,
А його усе немає.
Де ж так довго забарився?
Може, він десь заблудився?
Учитель. Я можу вам допомогти:
Щоб Букварик зміг прийти,
Треба стежку поладнати
Й швидко слово прочитати.
( З літер викласти слово – БУКВАРИК і прочитати хором)
Виходить Букварик
Букварик. А ось і я прийшов до вас.
Це ж, здається, перший клас?
Я – той, хто вас навчив читати,
Мене впізнали ви, малята?
Добрий день, шановні діти!
Ну як же мені не радіти:
Бо прибув якраз я вчасно,
За це дякую вам красно.
Стежку вашу я знайшов
І по ній до вас прийшов.
Учитель. Ми дуже раді тобі, Букварику,
Тому що ти у нас на святі –
Найголовніший!
Діти, як думаєте, кому ми будемо звітувати про те, чого навчилися за цей навчальний рік?
Діти. Буквареві!
За час навчання в першім класі.
Вивчено 33 літери рідного алфавіту,
Що допоможе нам вивчити
Інші мови світу.
- Учнями класу перечитано,
Недочитано, зачитано до дірок
Сто художніх книжок!
- Списано, недописано, переписано
В зошитах двісті сторінок.
- Загублено 5 поганих звичок,
17 авторучок, 20 олівців,
З десяток гумок, 30 ґудзиків,
3 гривні і 52 копійки.
- Над важкими задачами поламано
5 голів, зламано 4 стільці
Та 6 замків у портфелях і ранцях.
- Клас живе цікаво і не збирається
Зупинятися на досягнутому!
Букварик. Ой – ой – ой! Оце навчив!
Учитель. Букварику! Не журися! Це ми пожартували!
Букварик. Як пожартували?
Учитель. Ну, навмисне вигадали і про ґудзики, і про стільці поламані. Щоб веселіше було!
Букварик. Так це неправда?
Учитель. Звісно! А коли й правда, то тільки трішечки. Найголовніше, що ти навчив нас читати і писати. Хіба цього мало?
Букварик. Добре, я вам повірю, але все ж таки перевірю,чи жартували ви, чи правду казали. Починаємо парад літер.
Букви – азбуку для нас
Розказать напам’ять час!
Діти. А, бе, ве, ге, ге, де, е –
Перших буков сім іде.
Є, же, зе, и, і, ї, ий –
Це порядок їх такий.
Ка, ел, ем, ен, о, пе, ер –
Знаємо про це тепер.
Ес, те, у, еф, ха, це, че –
З голови нам не втече.
Ша, ща, м’який знак, ю, я –
Це вся азбучна сім’я.
Букварик. Бачу, букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі!
Але все ж я для порядку
Загадаю ще й загадки!
- Ось до класу всіх скликає
Голосистий наш дзвінок,
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на …(урок).
2)Для письма, сказати прошу.
Що потрібно взяти?… (Зошит)
3)Малювати в альбомі цім
Допоможуть …(олівці).
4)Ручки й олівці, щоб знали,
Ми кладемо у …(пенали).
Букварик. Молодці, діти! Добре впорались із моїми загадками.
Конкурс для дітей: « Сестрица Алёнушка » треба 6 учнів. Мелодія 4
Один тримає кульку а інший намагається намалювати обличчя на кулькі і повязати хустинку. Виграють ті хто швидше справиться.
Конкурс для пап і дітей. Гра «Хто швидше складе портфель?» ( за розкладом)
Учитель.
Гра «Хто швидше»
Розгорніте букварі
вам знайомі букви ці?
Добре знаєте? Гаразд
Перевірю зараз вас.
Подивіться буква «А»
Ви назвіть на «А» слова.
Ну, а хто на букву «Б»
Слово перш за всіх назве?
Гляньте ще на букву «В»
Хто на «В» слова назве?
Задачі
Руки в гору підніміть
Пальці швидко полічіть
З ліва п’ять, і справа п’ять
Скільки разом? Як сказать? (10)
На поличці вісім книг,
Іванко взяв одну із них.
Хто тепер сказати б міг
Скільки на полиці книг? (7)
Ось до класу на урок
Залетіло шість сорок.
Дві пізніше прибуло
Скільки там птахів було? (8)
У живім куточку у школі
Є три рибки у воді,
Ще сім рибок дасть Микола
Скільки буде риб тоді? (10)
Ну ось і добре! А ми зараз хочемо знову звернутися до Букварика.
- Беру Буквар в останній раз,
Несу його в просторий клас
І з вдячним серцем Букварю
«Спасибі, друже!» – говорю.
- Разом з тобою ми підростали,
Слово найперше тут прочитали.
- Букви всі від А до Я
Дуже добре знаю я.
Далі я навчатись буду,
А букварик не забуду.
19.Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш Буквар.
- Букварику, мій друже вірний,
Відверто я усім скажу —
Що нині я — твій друг покірний —
Уже читаю і пишу.
21.Всі сторінки твої цікаві
Були для мене, як рідня.
В твоїх малюночках яскравих
Нове знаходив я щодня.
- Перша книжка — мудра й мила,
Ти читати всіх навчила.
Кожна буква букваря —
Це промінчик ліхтаря.
Книжечка дитячих літ
Нас виводила у світ.
23Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я.
Багато в світі є книжок,
А ти найперший мій дружок!
24.Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву.
За перше слово і першу казку.
За першої вчительки щиру ласку.
25Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Буквар. От і настав прощання час.
Учися добре, перший клас!
Моя сестричка-читанка
Тепер на вас чекає,
Щоб повести у дивний світ.
Тепер вам з нею дружити слід,
А я вас всіх вітаю
І дипломи вам вручаю. (Вручає дітям дипломи)
Учитель. Дякуємо тобі, Букварику, і за науку, і за добрі слова!
Буквар. Я на згадку вам про свято
Хочу книжечку подарувати.
Стане вам в пригоді
Ця книжечка гарненька,
Щоб росли розумні
На радість татку з ненькою. (Вручає подарунки)
(Слово почесним гостям свята)
Учитель. Допомагали нашим школярикам піднятися на першу сходинку навчання їх рідні мами й тата, бабусі та дідусі. Сьогодні вони наші гості. Їм слово.
(Виступ батьків).
- Дуже весело гуляти
Нам на святі Букваря,
Та прощальну заспівати
Нам давно уже пора.
(Діти виконують пісню «Коли посміхаються діти» на мелодію «Песни Мамонтенка» ).
- Коли сонце ясне засвітить здаля,
Квітучими барвами вкрилась земля,
Роса вмиє кожен листочок,
Пташки подадуть голосочок.
Ми любим країну квітучу свою,
Веселку у небі і пісню в гаю.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.
- А мама раненько прокинеться знов,
І руки ласкаві зігріють теплом,
Бо що є для нас найрідніше,
Ніж серце матусі, й добріше?
А кожна родина і кожна сім’я
Дарує дитині любов і ім’я.
І стане гарніше на світі,
Коли посміхаються діти.
- Хай пісня весела над світом луна,
І серце зігріє мелодія дня,
Гуляють всі діти на світі
У ігри веселі й відкриті.
Бо хочемо, щоб ми щасливі були,
І разом з батьками у мирі жили.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.
Учитель. Закінчується наше свято. Я бажаю вам, дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими! Наостанок запрошую всіх до хороводу «Якщо весело живеться».
Автор: Олійник Андрій Вікторович
