Виховний захід “Родинне свято-випускний у 4-му класі “І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі…”

І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі...
І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі...

Чи знаєш ти найкращу в світі пісню

Як ліс шумить і грає темний бір?

Чи знаєш ти цю тишу благовісну,

Як ліс мовчить і молиться до зір?

 

Чи знаєш ти прекрасну ту картину,

Як місяць-князь зійде на дерева?

Як срібний шовк обгорне всю долину

І заблищить смарагдами трава?

 

Чи знаєш ти ті пахощі весняні,

Як перший лист на вітрі затремтить?

Як зацвітуть фіалки на галяві,

І сік беріз на сонці заіскрить?

 

Той шум лісів, ті пахощі весняною,

І місяць-князь, і сонячне тепло

Ходитимуть довіку із тобою

Як ніжне, добре мамине і татове тепло.

 

Я з’явилась на світ із любові та мрії
Із щасливих татусевих й маминих снів.

Ще були в тата й мами високі надії.

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

 

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від мами і тата життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна наша дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

кліп

 

От ми вже підросли, ходим в школу щоднини,

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливе ще те для дитини,

Коли поруч є рідні – родина моя.

 

Два слова чарівних – це мама і тато,

А скільки любові у них і тепла.

Вони нам дали і натхнення, й надію,

І найбільше у світі – це наше життя.

 

Учитель: Рідні батьки, сім’я, родина – найдорожче, що є у житті кожної людини.

«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки. Звідси вона виходить у широкий світ. У своїй сім’ї вона навчається любові, добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю.

(вальс)

 

Учитель: Перше слово промовило дитя – мама. А потім воно не сходить з вуст усе життя. Маленькі діти, юнаки і дівчата, молоді люди, сивочолі чоловіки і жінки – усі промовляють його з однаковою теплотою і любов’ю – мама. Бо для кожної людини мати – це найрідніша, свята людина, яка подарувала найбільше, найдорожче щастя жити.

 

Прокинусь вранці, усміхнуся!

Всміхнеться небо голубе…

Моя ріднесенька матусю,

Всім серцем я люблю тебе!

 

Мене маленьку колихала,

За ручку в світ мене вела.

І колискової співала,

Щоб я щасливая була.

 

 

Як захворіємо, бувало,

Мов вартовий, ти ніч не спиш.

Але й цього тобі замало.

Ти від тривог уся гориш.

 

Ти рада неба прихилити,

Від бід усіх нас вберегти.

Дала ти дітям щастя – жити.

І найрідніша дітям ти.

 

У цілім світі ти єдина,

Моя найкраща і свята.

Ти – найпрекрасніша людина –

В твоєму серці доброта.

 

Тебе ми любим, поважаєм,

І зичимо всіх благ земних!

Здоров’я, радості бажаєм,

І щоб дзвенів веселий сміх.

 

Щоб ти була завжди щаслива,

А світ для тебе ніс тепло.

І щоб багато світла й дива

Для тебе у житті було!

                (пісня )

 

 

Хлопчик: Знаєш, ______ , мама і тато, це, по-моєму, найголовніше для людини. Адже все наше дитинство проходить у родині. Де є твої найрідніші, близькі, дорогі люди. Вони тебе не зрадять, допоможуть, застережуть, пораду дадуть, підтримають у потрібний момент.

 

 

Дівчинка: Звичайно, сім’я, це найголовніше бо тут ти захищений, спокійний і щасливий. А, особливо, мама, на якій тримаються три кутки хати, як кажуть у народі.

Хлопчик: Еге ж, але кажуть, що чоловік – голова у родині!

Дівчинка: А жінка – це шия. Куди крутне, туди й голову поверне! І хоч це жарт, та є в ньому частинка правди, бо мама вміє створити в домі затишок і спокій, навести чистоту та красу, приготувати смачну страву та й дітям раду дати і усього їх навчити. Ти тільки придивись, скільки мама за день роботи переробить, ввечері вона ще й жартує, кожному тепле слово скаже, дитину приголубить.

 

Учитель: Прекрасно, коли в сім’ї панують теплі стосунки, любов, злагода, мир і теплота. Бо саме через сім’ю діти виходять у світ.             Головою кожної сім’ї є батько. Здавна батько вважався головою роду, годувальником сім’ї, батькове слово було законом для всіх. Споконвіку в родині всі слухалися батька, а сини брали з нього приклад.

 

Словечко хочу мовити за тата,

Бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато,

І я до бесід щирих дуже звик.

 

Він вчить мене у цьому світі жити,

До праці залучає кожен раз.

Вчить бути вірним, відданим, дружити,

І не підводити ніколи друзів, клас.

Бо щира дружба всіх людей єднає

І робить добрими та чесними людьми.

Життя хорошого без дружби не буває,

А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

 

Тато завжди зі мною. Йому я читаю.

Поведе мене в поле, щоб стріти зорю.

І футбол разом з татом на вулиці граєм.

І, звичайно, за все це я тата люблю.

 

Самостійними бути нас тато навчає,

Бути добрими, мудрими тато нас вчить.

Бо життя непростим дуже часто буває,

А тому треба вчитись в світі цім жить.

 

Учитель: Хоч у школу частіше приходять мами, але у вихованні дітей не менша роль тата. Я нечасто зустрічалась з татами. На жаль, зараз, практично, усі вони на захисті миру та спокою нашої держави. Але знаю їх усіх. В першу чергу, як хороших людей. Тож, діти, вчіться і ви у них всього того доброго. Саме ваші батьки допомагали і у ремонті класу, і у придбанні та підключенні нашої інтерактивної дошки, у підключенні разом з дідусем Інтернету. Вони все роблять для вас: люблять, забезпечують, охороняють.

 

Татку, татусечку, таточку, тату.

Кращого в світі немає навкруг.

Таточку, хочу тебе я обняти.

Ти мій порадник, заступник і друг!

(пісня про тата)

кліп

 

 

Дідусь і бабуся – поважні люди,

Бо чесно в світі свій вік прожили.

Бажання є в нас, щоби скрізь і всюди

Ще довго з нами вони були.

 

Моя бабуся краща поміж всіх,

Вона всіх приголубити уміє.

У неї очі добрі, щирий сміх,

Її побачу, і душа радіє.

 

У неї в серці стільки доброти,

Неначе море, стільки в нім любові.

Все зрозуміє і за все простить,

І лине щирість в кожнім її слові.

 

Моя бабуся дорога мені,

Вона не сварить – лиш пожурить чемно.

Голівоньку погладить уві сні.

Коли всі сплять й у кімнаті темно.

 

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідусю, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе мені руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

 

А як цікаво слухати пісні,

Які частенько нам дідусь співає.

Веселі оповідки і сумні

Він вечорами нам розповідає.

Не знаю, як жила б без дідуся,

Без його сміху, казки і науки.

Дідуся любить і родина вся.

Його поради, роботящі руки.

(пісня «Бабусина вишиванка»)

кліп

 

 

Учитель: Отже, щось особливе, яке єднає нас усіх зі своїми батьками, дідусями, бабусями, сестрами, братами – це наш рід, наша родина, близькі по крові люди. Саме від них ми можемо сподіватися на підтримку, розуміння, співчуття і допомогу.

Здавна в Україні так було, що родина була підтримкою і опорою для всіх родичів. Тому й виживали ми у цьому світі й збереглися.

 

Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі – багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

 

В нас звичаї свої, неписані закони.

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони

Як і свої ліси, річки й поля.

 

Свої казки, легенди і повір’я.

Дотепні жарти і слова ясні.

Своя хатина біла і подвір’я

І неповторні, трепетні пісні.

 

Усе, що є в нас, в праці здобували,

Пройшли дорогу в світі нелегку.

Та завжди хлібом друзів зустрічали

На вишитому шовком рушнику.

 

Народ цінує землю цю єдину.

В якій коріння наше з правіків.

Вітчизну любить і свою родину,

Бо тут народжений й життя прожив.

 

 

Й сама земля дала нам рідне слово.

Робочі руки й щирі почуття.

Й дитинну душу світлу, пелюсткову

І мрії, що ведуть у майбуття.

 

Учитель: Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта –

Від тата й мами йде і від родини –

Незаперечна істина свята.

Сім’я, родина – це велике диво.

Там є любов і ласка, і тепло.

Там дітям затишно і радісно, й щасливо

Тепер у нас і завжди так було.

Сім’я, родина в кожного хай буде,

В ній стільки щастя, мудрості й тепла!

Живіть щасливо на землі цій, люди,

Й щоб доля ваша світлою була!

кліп

 

Дорога родино 4-А класу. Я вам дякую за чотири роки, які ми були разом. Миру вам, добра та радості, хороших, вірних людей поруч, злагоди та достатку на многії-многії літа! Здоров’я, щастя та миру вам та вашим дітям. Я вас завжди чекаю – і з радощами, і з бідами. Адже ви назавжди стали частинкою мого життя. Спасибі вам за усе.

(пісня про Україну)

Автор:Мосійчук Тетяна Євгенівна

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі