Чи знаєш ти найкращу в світі пісню
Як ліс шумить і грає темний бір?
Чи знаєш ти цю тишу благовісну,
Як ліс мовчить і молиться до зір?
Чи знаєш ти прекрасну ту картину,
Як місяць-князь зійде на дерева?
Як срібний шовк обгорне всю долину
І заблищить смарагдами трава?
Чи знаєш ти ті пахощі весняні,
Як перший лист на вітрі затремтить?
Як зацвітуть фіалки на галяві,
І сік беріз на сонці заіскрить?
Той шум лісів, ті пахощі весняною,
І місяць-князь, і сонячне тепло
Ходитимуть довіку із тобою
Як ніжне, добре мамине і татове тепло.
Я з’явилась на світ із любові та мрії
Із щасливих татусевих й маминих снів.
Ще були в тата й мами високі надії.
Як же мама зраділа! Як тато зрадів!
Народилось дитятко, маленька кровинка,
Що від мами і тата життя поведе.
Ще безпомічна, крихітна наша дитинка,
Але виросте скоро, час швидко іде.
кліп
От ми вже підросли, ходим в школу щоднини,
Любим дуже книжки, ігри різні, свята.
Але дуже важливе ще те для дитини,
Коли поруч є рідні – родина моя.
Два слова чарівних – це мама і тато,
А скільки любові у них і тепла.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
І найбільше у світі – це наше життя.
Учитель: Рідні батьки, сім’я, родина – найдорожче, що є у житті кожної людини.
«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки. Звідси вона виходить у широкий світ. У своїй сім’ї вона навчається любові, добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю.
(вальс)
Учитель: Перше слово промовило дитя – мама. А потім воно не сходить з вуст усе життя. Маленькі діти, юнаки і дівчата, молоді люди, сивочолі чоловіки і жінки – усі промовляють його з однаковою теплотою і любов’ю – мама. Бо для кожної людини мати – це найрідніша, свята людина, яка подарувала найбільше, найдорожче щастя жити.
Прокинусь вранці, усміхнуся!
Всміхнеться небо голубе…
Моя ріднесенька матусю,
Всім серцем я люблю тебе!
Мене маленьку колихала,
За ручку в світ мене вела.
І колискової співала,
Щоб я щасливая була.
Як захворіємо, бувало,
Мов вартовий, ти ніч не спиш.
Але й цього тобі замало.
Ти від тривог уся гориш.
Ти рада неба прихилити,
Від бід усіх нас вберегти.
Дала ти дітям щастя – жити.
І найрідніша дітям ти.
У цілім світі ти єдина,
Моя найкраща і свята.
Ти – найпрекрасніша людина –
В твоєму серці доброта.
Тебе ми любим, поважаєм,
І зичимо всіх благ земних!
Здоров’я, радості бажаєм,
І щоб дзвенів веселий сміх.
Щоб ти була завжди щаслива,
А світ для тебе ніс тепло.
І щоб багато світла й дива
Для тебе у житті було!
(пісня )
Хлопчик: Знаєш, ______ , мама і тато, це, по-моєму, найголовніше для людини. Адже все наше дитинство проходить у родині. Де є твої найрідніші, близькі, дорогі люди. Вони тебе не зрадять, допоможуть, застережуть, пораду дадуть, підтримають у потрібний момент.
Дівчинка: Звичайно, сім’я, це найголовніше бо тут ти захищений, спокійний і щасливий. А, особливо, мама, на якій тримаються три кутки хати, як кажуть у народі.
Хлопчик: Еге ж, але кажуть, що чоловік – голова у родині!
Дівчинка: А жінка – це шия. Куди крутне, туди й голову поверне! І хоч це жарт, та є в ньому частинка правди, бо мама вміє створити в домі затишок і спокій, навести чистоту та красу, приготувати смачну страву та й дітям раду дати і усього їх навчити. Ти тільки придивись, скільки мама за день роботи переробить, ввечері вона ще й жартує, кожному тепле слово скаже, дитину приголубить.
Учитель: Прекрасно, коли в сім’ї панують теплі стосунки, любов, злагода, мир і теплота. Бо саме через сім’ю діти виходять у світ. Головою кожної сім’ї є батько. Здавна батько вважався головою роду, годувальником сім’ї, батькове слово було законом для всіх. Споконвіку в родині всі слухалися батька, а сини брали з нього приклад.
Словечко хочу мовити за тата,
Бо він мені порадник, захисник.
Він так мені розказує багато,
І я до бесід щирих дуже звик.
Він вчить мене у цьому світі жити,
До праці залучає кожен раз.
Вчить бути вірним, відданим, дружити,
І не підводити ніколи друзів, клас.
Бо щира дружба всіх людей єднає
І робить добрими та чесними людьми.
Життя хорошого без дружби не буває,
А в дружбі всі зростемо мудрі ми.
Тато завжди зі мною. Йому я читаю.
Поведе мене в поле, щоб стріти зорю.
І футбол разом з татом на вулиці граєм.
І, звичайно, за все це я тата люблю.
Самостійними бути нас тато навчає,
Бути добрими, мудрими тато нас вчить.
Бо життя непростим дуже часто буває,
А тому треба вчитись в світі цім жить.
Учитель: Хоч у школу частіше приходять мами, але у вихованні дітей не менша роль тата. Я нечасто зустрічалась з татами. На жаль, зараз, практично, усі вони на захисті миру та спокою нашої держави. Але знаю їх усіх. В першу чергу, як хороших людей. Тож, діти, вчіться і ви у них всього того доброго. Саме ваші батьки допомагали і у ремонті класу, і у придбанні та підключенні нашої інтерактивної дошки, у підключенні разом з дідусем Інтернету. Вони все роблять для вас: люблять, забезпечують, охороняють.
Татку, татусечку, таточку, тату.
Кращого в світі немає навкруг.
Таточку, хочу тебе я обняти.
Ти мій порадник, заступник і друг!
(пісня про тата)
кліп
Дідусь і бабуся – поважні люди,
Бо чесно в світі свій вік прожили.
Бажання є в нас, щоби скрізь і всюди
Ще довго з нами вони були.
Моя бабуся краща поміж всіх,
Вона всіх приголубити уміє.
У неї очі добрі, щирий сміх,
Її побачу, і душа радіє.
У неї в серці стільки доброти,
Неначе море, стільки в нім любові.
Все зрозуміє і за все простить,
І лине щирість в кожнім її слові.
Моя бабуся дорога мені,
Вона не сварить – лиш пожурить чемно.
Голівоньку погладить уві сні.
Коли всі сплять й у кімнаті темно.
І до дідуся іду по науку:
Діду, дідусю, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе мені руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.
А як цікаво слухати пісні,
Які частенько нам дідусь співає.
Веселі оповідки і сумні
Він вечорами нам розповідає.
Не знаю, як жила б без дідуся,
Без його сміху, казки і науки.
Дідуся любить і родина вся.
Його поради, роботящі руки.
(пісня «Бабусина вишиванка»)
кліп
Учитель: Отже, щось особливе, яке єднає нас усіх зі своїми батьками, дідусями, бабусями, сестрами, братами – це наш рід, наша родина, близькі по крові люди. Саме від них ми можемо сподіватися на підтримку, розуміння, співчуття і допомогу.
Здавна в Україні так було, що родина була підтримкою і опорою для всіх родичів. Тому й виживали ми у цьому світі й збереглися.
Ми, українці, нація прадавня,
На цій Землі – багато тисяч літ.
Культурою й традиціями славна,
І багатющий в нас духовний світ.
В нас звичаї свої, неписані закони.
По них пізнає українця вся земля.
Своє світосприймання й заборони
Як і свої ліси, річки й поля.
Свої казки, легенди і повір’я.
Дотепні жарти і слова ясні.
Своя хатина біла і подвір’я
І неповторні, трепетні пісні.
Усе, що є в нас, в праці здобували,
Пройшли дорогу в світі нелегку.
Та завжди хлібом друзів зустрічали
На вишитому шовком рушнику.
Народ цінує землю цю єдину.
В якій коріння наше з правіків.
Вітчизну любить і свою родину,
Бо тут народжений й життя прожив.
Й сама земля дала нам рідне слово.
Робочі руки й щирі почуття.
Й дитинну душу світлу, пелюсткову
І мрії, що ведуть у майбуття.
Учитель: Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта –
Від тата й мами йде і від родини –
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина – це велике диво.
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям затишно і радісно, й щасливо
Тепер у нас і завжди так було.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!
кліп
Дорога родино 4-А класу. Я вам дякую за чотири роки, які ми були разом. Миру вам, добра та радості, хороших, вірних людей поруч, злагоди та достатку на многії-многії літа! Здоров’я, щастя та миру вам та вашим дітям. Я вас завжди чекаю – і з радощами, і з бідами. Адже ви назавжди стали частинкою мого життя. Спасибі вам за усе.
(пісня про Україну)
Автор:Мосійчук Тетяна Євгенівна
