Виховний захід з музичного мистецтва для учнів
3 – 4 класів
Тема: Українські вишиванки
Підготувала:
Учитель музичного мистецтва в Харківській загальноосвітній школі №42 Фартушна Світлана Миколаївна
Мета: Ознайомити дітей з традиціями українського народу, а саме з вишиванкою, з музикою на цю тематику; розвивати в учнів допитливість, бажання вивчати та розвивати українські народні традиції, національну музику; виховувати любов, повагу до традицій власного народу.
Обладнання: зразки українських рушників, вишитих сорочок, різноманітних вишиванок; записи українських пісень – П.Майборода, А.Малишко «Рідна мати моя», Д.Павличко, О.Білаш «Два кольори», І.Білик «Рушничок».
Хід заходу:
- Розповідь учителя
Український рушник
Одного чудового сонячного дня бабуся заходилася просушувати все, що було в скрині. Ганнуся й собі стала допомагати. А невдовзі все подвір’я було обвішане бабусиним добром. Спідниці, сорочки, килимки, скатертинки, серветки, а серед них – найяскравіші рушники. Багато рушників.
– Бабусю, де ви придбали так багато рушників? – запитала внучка.
– Не придбала, Ганнусю, а наткала i навишивала, – відповіла старенька.
– Бабусю, а розкажіть мені про рушничок, – попросила Ганна.
Бабуся лагідними очима дивиться на онуку i підходить до рушника. І ось вони вже сидять за столом, а бабуся розгортає складочки рушника. А на ньому розчервонілися маки, випнулося вгору золоте колосся, віддає теплом чорна матiнка-земля.
– То ж які кольори Ганнуся побачила на рушничку? (Червоний, жовтий і чорний.)
– Бабусю, а що означають всі ці квіти, візерунки?
– Це, дитино, моя радість, – показала бабуся на маки, – а ось – мій смуток, і бабуся вказала на чорні візерунки. Кожна господиня, вишиваючи рушник, виливала на ньому свою радість i свій смуток. Червоний колір – то радість, а чорний – то печаль. Але в моєму рушникові, як бачиш, більше маків.
Потім онука просить бабусю розповісти, для чого людям рушники.
– Від сивої давнини i до наших днів у радості i в горі рушник був незамінною часткою нашого побуту. Ознакою охайності i працьовитості кожної жінки. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев’язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. Кожна дівчина готувала собі заздалегідь весільні рушники. Під час шлюбу молоді ставали на весільний рушник. На Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі i підносити його дорогому гостеві також на рушнику.
– Для чого використовували рушники в народі?
А коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха i бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в житті. Про це співається у відомій пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка.
Звучить запис пісні
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги й солов’їні гаї.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Заслухавшись такої цікавої розповіді, Ганнуся каже:
– Бабусю, а ви навчите i мене вишивати рушник?
– Обов’язково навчу. Адже рушник i нині прикрашає наш дім. Я тебе навчу вишивати i гладдю, i хрестиком.
– А це неважко? – не вгавала внучка.
– Запам’ятай, доню, у народі кажуть: «Ледачому завжди тяжко, а вмілому всяка робота легка».
Питання для осмислення почутого:
- Які відчуття у вас викликала дана розповідь і прослухана пісня?
- Що автор хотів передати нам у цій пісні? Чи відображає музика слова автора, чи допомагає глибше розкрити зміст слів? Як саме?
– Якими б кольорами ви вишили б свій рушник? Чому?
– 3 якою метою мати дарувала синові рушник, коли він вирушав у далеку дорогу?
– Як ви розумієте прислів’я, пригадане бабусею «Ледачому завжди тяжко, а вмілому всяка робота легка»?
- Бесіда за питаннями
– Ось ми дізналися про рушники-вишиванки. Подивіться, які вишивали рушнички. Показ зразків рушничків-вишиванок.
– А що вишивали ще, і зараз вишивають наші бабусі, матусі, дівчата? (Сорочки, серветки, жилетки, спідниці.)
– Так, особливо багато вишивали сорочки. Ось подивіться.
Показ зразків вишитих сорочок під пісню Дмитра Павличка на слова Олександра Білаша:
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори:
Червоний – то любов, а чорний – то журба!
Робота над емоційним переживанням почутого та побаченого
− Розкажіть про свої переживання зараз.
− Опишіть свої враження від побаченого та почутого.
– А також вишивали серветки, одяг і навіть картини. Хтось з вас бачив вишиті картини?
Показ зразків серветок-вишиванок, вишитих картин.
– А в кого з вас бабусі чи мами вишивають? Що саме?
– А які ви знаєте пісні про рушники, вишиванки? Звідки ви про них дізналися? Хто вам їх заспівав?
- Відгадування загадок
− Багато цікавого ми почули один від одного, поділилися своїми враженнями, переживаннями. Хочеться ще й кмітливістю поділитися. Я знаю, що ви полюбляєте відгадувати загадки. Чи не так?
– Відгадайте загадки:
***
Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу. (Голка.)
***
Навесні – як вогник цвів,
Потім з квітки хатку звів.
В хаті виросло за літо
Сотні зерняточок-діток. (Мак.)
***
Усіх обшиваю,
А сама одягу не маю. (Голка.)
***
В кожнім колосі зерно
Світиться янтарно,
Бо трудились на селі
Люди всі ударно.
Наче сонце, на столі
Свіжа паляниця…
То на славу уродила
Золота … (пшениця).
***
І сухий, і мокрий,
І малий, і довгий.
Хто умивається,
З ним привітається. (Рушник.)
- Ігри
а) Гра «Виший рушничок»
Опис гри: Кожному ряду дається довгий аркуш паперу.
Задача – намалювати свій малюнок, загорнути його, щоб не було видно наступному гравцеві. Наступний гравець виконує так само і передає далі.
Після того, як всі учні ряду домалюють, рушничок розгортається, і показується, який цікавий, смішний «вишили» рушник діти. Можна вибрати найкрасивіший, найцікавіший, найсмішніший, найоригінальніший рушники тощо.
б) Гра «Що зникло?»
Обладнання: сорочка-вишиванка, рушничок, жилетка, серветка, подушка-вишиванка, скринька.
Опис гри: Вчитель розкладає першій середній парті предмети: сорочка-вишиванка, рушничок, жилетка, серветка, подушка-вишиванка, скринька.
Викликається один учень від однієї команди (ряду). Викликаний учень відвертається до дошки, а вчитель тим часом прибирає один з предметів.
Завдання гравця якомога швидше помітити, що саме зникло. Доки гравець думає весь клас рахує.
Так само виходять і гравці інших команд (рядів) по черзі.
Підсумки гри підбиваються як за правильністю обраного предмета, так і за швидкістю.
- Спів
Знайомство з піснею І.Білик «Рушничок»
Розучування пісні.
Колективне виконання.
- Підсумок
– Про що ви сьогодні дізналися?
– Що сподобалося? Що запам’яталося? Чому?
– То може хтось з вас теж захоче так вишивати? Тож попросіть своїх бабусь, матусь навчити вас. А також обов’язково дізнайтеся в них, чи знають вони пісні про вишиванки. Розучіть їх з ними. А ми з вами добре попрацювали, всі молодці!
Автор: Рокецька Володимира Степанівна
