ВЕДУЧИЙ 2. А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”
Україна -Єдина країна
Не шматуйти іі не трясіть
Ми не Захід І Схід ми родина
Ми не Північ і Південь ми рід
ВЕДУЧА 1. Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
ВЕДУЧИЙ 2. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
Слайд 5-127. (Слайд Героїв Небесної сотні)
ВЕДУЧА 1. Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя.
ВЕДУЧИЙ 2. – Але Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на сході нашої країни. Саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо спокійно жити тут. Ми віримо в перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на сході України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства. Сьогодні до нас завітали хлопці, які побували в пеклі війни, – учасники антитерористичної операції – ___________________________
ВЕДУЧА 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
ВЕДУЧИЙ 2. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті
Слайд 128
( «Молитва про Україну» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)
Мамо, я живий, лиш закриті очі….
І серце не б`ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі
Я буду поруч – в грудях, де живе любов
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись
Не хотів я бути героєм,
Хоч вони і не помирають,
Не хотів я стояти за волю,
Бо неволі у собі не маю.
Але йду і пробач мені, мамо,
Що назад вже не повернуся,
І твоя не загоїться рана,
Хоч героєм між люди назвуся,
Бо твій син до небесної сотні,
Долучився від кулі у спину,
Не хотів я стати героєм,
Просто я любив Україну!
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Злетіли в вись безмовно білі дві пір’їнки –
Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа солдата й ангел-охоронець…
От так, напевно, і кінчається земне життя!
ВЕДУЧА 1. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
ВІРШ
– Жінко, чого Ви плачете?
….Ваш син-герой…..
Ви, що не бачите….
Ще цей хлопчина і он той…-
Героєм ….був мені завжди….
з тих пір коли почав ..і ти…
з тих пір…коли сказав він мама….
.я так раділа…так ридала….
Від щастя сльози проливала…
так ніби знала..ніби відчувала…..
я так його тримала…так оберігала…
та все ж пішов….за іншу битись маму….
мені ж залишив вічну рану…
А я дзвонила, кажу :”Сину,іди додому..бо там гинуть….
“А він:”Неправда…тут все мирно…
“Мені від того було дивно…..
І я його чекала…так чекала….
він вернеться..я вірила..я знала….
І він приїхав не колись..а нині….
виходжу я…дивлюсь ..моє дитя у домовині…
“як справи синку?ну кажи як справи?….
чого мовчиш…не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі….вставай…ти хочеш так лежати?
втомився, певно…вирішив поспати….
Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..
живіт запав..напевно,ще й голодний…
ходи,я вже на стіл накрила….
Ходи ,тебе чекає вся родина.”
…А люди кажуть ,що здуріла…
що мертву так трясу дитину…
Та, що ті люди…що вони там знають…
Мій син-герой…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
ПІСНЯ у виконанні Олега Кречуняка
ВЕДУЧИЙ 2. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.
Відтоді минуло 4 роки
Перший протестувальник. До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З’явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.
Слайд 129 – 131.
Другий протестувальник. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.
Третій протестувальник. 24 листоп
ВЕДУЧИЙ 2. А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”
Україна -Єдина країна
Не шматуйти іі не трясіть
Ми не Захід І Схід ми родина
Ми не Північ і Південь ми рід
ВЕДУЧА 1. Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
ВЕДУЧИЙ 2. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
Слайд 5-127. (Слайд Героїв Небесної сотні)
ВЕДУЧА 1. Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя.
ВЕДУЧИЙ 2. – Але Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на сході нашої країни. Саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо спокійно жити тут. Ми віримо в перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на сході України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства. Сьогодні до нас завітали хлопці, які побували в пеклі війни, – учасники антитерористичної операції – ___________________________
ВЕДУЧА 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
ВЕДУЧИЙ 2. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті
Слайд 128
( «Молитва про Україну» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)
Мамо, я живий, лиш закриті очі….
І серце не б`ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі
Я буду поруч – в грудях, де живе любов
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись
Не хотів я бути героєм,
Хоч вони і не помирають,
Не хотів я стояти за волю,
Бо неволі у собі не маю.
Але йду і пробач мені, мамо,
Що назад вже не повернуся,
І твоя не загоїться рана,
Хоч героєм між люди назвуся,
Бо твій син до небесної сотні,
Долучився від кулі у спину,
Не хотів я стати героєм,
Просто я любив Україну!
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Злетіли в вись безмовно білі дві пір’їнки –
Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа солдата й ангел-охоронець…
От так, напевно, і кінчається земне життя!
ВЕДУЧА 1. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
ВІРШ
– Жінко, чого Ви плачете?
….Ваш син-герой…..
Ви, що не бачите….
Ще цей хлопчина і он той…-
Героєм ….був мені завжди….
з тих пір коли почав ..і ти…
з тих пір…коли сказав він мама….
.я так раділа…так ридала….
Від щастя сльози проливала…
так ніби знала..ніби відчувала…..
я так його тримала…так оберігала…
та все ж пішов….за іншу битись маму….
мені ж залишив вічну рану…
А я дзвонила, кажу :”Сину,іди додому..бо там гинуть….
“А він:”Неправда…тут все мирно…
“Мені від того було дивно…..
І я його чекала…так чекала….
він вернеться..я вірила..я знала….
І він приїхав не колись..а нині….
виходжу я…дивлюсь ..моє дитя у домовині…
“як справи синку?ну кажи як справи?….
чого мовчиш…не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі….вставай…ти хочеш так лежати?
втомився, певно…вирішив поспати….
Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..
живіт запав..напевно,ще й голодний…
ходи,я вже на стіл накрила….
Ходи ,тебе чекає вся родина.”
…А люди кажуть ,що здуріла…
що мертву так трясу дитину…
Та, що ті люди…що вони там знають…
Мій син-герой…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
ПІСНЯ у виконанні Олега Кречуняка
ВЕДУЧИЙ 2. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.
Відтоді минуло 4 роки
Перший протестувальник. До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З’явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.
Слайд 129 – 131.
Другий протестувальник. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.
Третій протестувальник. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.
(На екрані демонструється хроніка подій)
Слайд 132-133
Четвертий протестувальник. Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».
Того ж дня 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на майдані перед головним корпусом Львівського національногоуніверситету імені Івана Франка.
Слайд 134 – 135.
ада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.
(На екрані демонструється хроніка подій)
Слайд 132-133
Четвертий протестувальник. Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».
Того ж дня 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на майдані перед головним корпусом Львівського національногоуніверситету імені Івана Франка.
Слайд 134 – 135.
Автор Шпитчук Оксана
