БИТВА ПІД КРУТАМИ.
УРОК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЖИТТЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
Мета:
- вшанувати пам’ять Героїв Крут;
- визначити роль героїчної битви 1918 р. в становленні української державності;
- визначити роль молоді як рушійної сили на шляху народу до свободи.
Хід уроку:
- Слово вчителя: Країна відзначає річницю подвигу під Крутами .
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 км на північний схід від Києва відбувся бій між чотирьохтисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 вояків. У бою під Крутами захисники української державності здобули переконливу перемогу. Наступ противника було зупинено. Це були перші українські «кіборги»
- Презентація Фото та ілюстрацій битви під Крутами.
- Одна з героїчних і водночас трагічних дат української історії – 29 січня 1918 року, коли відбувся бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).
4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти.
Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.
Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення.
Командир студентської сотні сотник Андрій Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки.
Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів.
Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня — через суттєві втрати й розібрану залізницю.
Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум’ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб).
Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир і вийшли на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями.
Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали – розстріляли чи закололи багнетами.
Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.
Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Вшанувати героїв зібралися тисячі киян.
Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.
- Перегляд відео ролику “Пам’яті тридцяти ”.
Учень: Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш “Пам’яті тридцяти ”.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
- Обговорення історичної події з учнями класу.
- Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
Вчитель:
Україна має пам’ятати уроки, винесені з героїчного подвигу під Крутами-уроки національної єдності і створення сильної армії.
Автор: Матвєєва Наталя Павлівна
