Конспект першого уроку “Моя рідна школа”

КОНСПЕКТ  ПЕРШОГО УРОКУ У 1 КЛАСІ

Тема:  Моя  рідна школа

 

Мета:               познайомити першокласників із поняттями «школа», «клас»,

«вчитель», «урок»; розповісти про правила поведінки учнів у школі;

дати перше уявлення про правила для учнів; сприяти формуванню у

дітей позитивної мотивації навчання, учнівської активності,

дисциплінованості; актуалізувати знання, отримані раніше (уміння

розгадувати загадки); вчити робити узагальнення та висновки;

виховувати бажання навчатись, дружити, вести здоровий спосіб

життя, а також комунікативні якості.

Обладнання: карта України, стенд «Україна – моя батьківщина», хмаринка з

написом «1 вересня 2021 рік», квіти з іменами дітей, лист, казкові

герої вовчик і лисичка, сонечко, промінчики, дошка прикрашена у

вигляді лісової галявини.

Методи навчання: бесіда, слухання, демонстрація, рефлексія.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, повідомлення теми і мети уроку.

Учитель.

– Шановні батьки, любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров’я та здійснення всіх бажань.

– Вже пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі!

– А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Учениця 1.

Гарні класи, коридори,

Школа світла і простора,

Вчитель добрий. Все гаразд!

Можна йти у перший клас!

Учениця 2.

Тож радійте всі навколо,

Привітайте щиро нас.

Здрастуй, наша рідна школо,

Ми прийшли у перший клас!

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

  1. Робота з картою.   

Учитель.

–       Діти, а де ж знаходиться наш клас? (У школі)

–                     У якому селі знаходиться наша школа? (Мишлятичі)

–                     А як називається наша країна, у якій ми живемо? (Україна)

 

  1. Ознайомлення з символами України.

Учитель.

Отже,  Батьківщина –   це  та  земля,  де  ми  народилися  і  живемо.

–                    Тож  як   називається  наша  держава,  наша  Батьківщина?  (Україна)

–                   А ми  хто?  (Українці)

–                   Ми  любимо  неньку – Україну  і  зробимо  все,  щоб  вона  процвітала.

–                   А  що  ви – маленькі  школярики  можете  зараз  зробити  для  України?  (Добре  вчитись,  добре  поводитись,  нести  радість  людям).

–                   Ми будемо сьогодні вчитися гарно поводитися, слухати уважно, давати відповіді на запитання. Адже сьогоднішній  урок присвячений  вам школярики, про те як поводити себе у школі, якими приладдями користуватися під час навчання. Отже, тема нашого першого уроку «Моя рідна школа».

ІV. Вивчення нового матеріалу. Подорож до Країни Знань.

Учитель.

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе —

День сьогодні особливий!

—                 Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік? (1 вересня 2021 рік)

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці.

—                 Чим сьогоднішній день особливий? (Сьогодні  свято – День Знань)

—                 Як вас тепер називають? Чому? (Школярі, бо ми прийшли до школи)

—                  Чого діти йдуть до школи? (Здобувати знання)

Практична робота.

—                 У вас на партах лежать квіточки, у серединках яких надруковані ваші імена.

—                 Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «посадіть» квіточку на нашу «галя­вину».

З допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на до­шку, заздалегідь оформлену у вигляді лісової галявини.

—                 Тепер вийдіть сині квіточки…

Народження нової родини.

—                 Що ж вималювалося у нас на дошці?

—                 Чим квіточки схожі? Чим відрізняються?

—                 І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіть­ся один на одного, посміхніться.  Ми всі різні — маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас є і багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми разом буде­мо вчитися, співати, танцювати, веселитися, ходити на екскурсії.

—                 На аромат наших квітів злетілися… Відгадайте, хто?

—                 Що то в нас за гість?

—                 Ніжок в нього шість.

—                 Аж чотири крильця має,

—                 Між квіток собі літає.

—                 Не бджола, не джмелик.

—                 Зветься він … (метелик)

—                 Так, це яскраві метелики.

—                 Давайте уявимо, що ми метелики і проведемо фізкульхвилинку.

Фізкульхвилинка.

Ми – метелики чудові.

(діти нахиляють голову вліво-вправо)

Є в нас крильця кольорові,

(Розводять руки в сторони)

Ними ми махаємо

(Виконують махи руками)

Над квітами літаємо.

(Кружляють навколо себе)

—                 Метелики разом з вами кружляли і сіли у вас на партах. Прикріпіть їх на  галявину, щоб нашим квіточкам було веселіше.

Діти прикріплюють метелики на галявину.

Казкова інсценізація.

Стукіт у двері, учитель відчиняє, бере лист і па­кунок, читає.

Учитель. Село Мишлятичі?

Діти. Так!

Учитель. Гімназія с. Мишлятичі?

Діти. Так!

Учитель. 1 клас?

Діти. Так!

Учитель. Тож у цей святковий час

Лист прийшов, мабуть, для вас!

(Читає лист.)

Вас вітаєм від душі,

Відтепер ви — школярі!

Бажаєм гарно вчитися,

З усіма подружитися.

Вам передаєм пакунок —

Шкільні книжки у подарунок.

З ними будете сумлінно

Вчитись тільки на «відмінно».

Ми працювали по них гарно,

Перший клас пройшов не марно,

Всі навчилися писати,

Рахувати і читати.

Звірята «Лісової школи».

Вибігають Лисичка та Вовчик. Це можуть бути старші учні, а можуть — учні цього ж класу.

Лисичка.

Почекайте! Підождіть!

Дарувати не спішіть!

Зможуть ці нові книжки

Нам із Вовчиком допомогти!

Перший клас ми прогуляли,

Цілий рік байдикували,

А тепер і не читаєм,

Й рахувати як, не знаєм!

Вовчик. Хай малята ще гуляють,

І танцюють, і співають.

Для чого їм книжки новісінькі?

Вони ж не знають нічогісінько!

Я їх краще заберу,

Знов до лісу віднесу!

Учитель. Ви, звірята, не праві.

Діти всі в нас молодці!

Вовчик. Вашим я словам не вірю,

Зараз сам я перевірю!

Загадки вибрав я складні.

Вам їх не відгадати, ні!

Намагається прочитати загадки, але не може.

Учитель. Сором, Вовчику, тобі,

Вивчив букви ти не всі!

Якщо не будеш вчитись,

Не зможеш в світі жити!

Читає загадки, діти відповідають хором.

Є чарівник у школі в нас,

Дітей запрошує він в клас.

Щоб не спізнились на урок,

Нам голос подає … (дзвінок).

Букви всі від А до Я На сторінках … (букваря).

Буває в лінію й в клітинку,

У ньому пише кожна дитинка. (Зошит )

Язика не має, а всіх грамоти навчає. (Книга)

Спокою вона не знає, дітям креслить помагає.

Різні лінії, фігури, щоб прямими вони були. (Лінійка)

Довгі палички кругленькі: сині, жовті, червоненькі.

На папері походили, кольори свої лишили.

Звуться палички оці кольорові… (Олівці)

Нею тільки поводи,

Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Це звичайна … (ручка).

Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у … (пенали).

Лисичка. Ой, загадки відгадали!

Ви мене не здивували!

А ось правила шкільні

Знають справжні школярі.

Правила ці виконайте

І книжечки забирайте!

Дає вчителю правила для школярів.

Учитель. Діти, зараз ми ознайомимося з основними правилами учнів.

Гра «Правила для учнів»

Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні рухи.

—                 Заходить вчитель — треба встати. (Встають.)

—                 Коли дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають.)

—                 Спитати хочеш — не гукай (сваряться пальчиком),

—                 А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)

—                 У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)

—                 І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)

—                 Щоб урок минув не марно,

—                         Треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки на парту.)

—                         Не розмовляй  на уроках  як папуга чи сорока

(Махають руками, ніби крилами птахи).

Лисичка. Правила всі виконали.

Цим мене ви здивували.

Визнаю, що учні ці

У навчанні — молодці.

Вовчик. Ви не марнували час —

Книжки заслужив кожен із вас.

Хочу лиш я попроситись

Разом з вами нам учитись.

Учитель садить звірят.

Учитель. В школу йдуть всі недарма,

Вчення — світ, невчення — тьма.

Всі прийшли знання здобути,

Хочуть, грамотними бути.

Знання дітям необхідні,

Й навіть вам вони потрібні.

Ну, а книжка всіх навчить,

Як у світі треба жить!

За вашу активну участь звірята приготували  вам подарунки, малята –  медалі «Першокласник» і «Першокласниця».

Звірята з допомогою вчителя вручають учням медалі. Лисичка – дівчаткам, Вовчик – хлопчикам.

Давайте подякуємо звірятам за подарунок.

Діти. Дякуємо

Учитель. Сідайте звірята будете навчатися з нами.

VІ. Підсумок уроку.

Учитель.

Діти, погляньте на нашу галявину. Чого там не вистачає? (Сонечка)

–                   У вас на партах лежать промінчики, які  розгубило  наше  сонечко.

–                   А для того, щоб промінчики причепити, потрібно згадати, що вам найбільше сподобалось на сьогоднішньому уроці.

–                   Чи сподобався вам урок? Чим?

– А які правила шкільної поведінки запам’ятали?

– Чим більше кожен пригадає, тим краще сонечко засяє!

Діти відповідають.  Прикріплюють промінчики.

– А тепер подивимося, що у нас вийшло!

Наше Сонечко нам всміхається! Бо воно дуже задоволене дітками нашого класу. І нехай Сонечко всміхається вам, дітки, завжди, а я і ваші батьки будемо радіти за вас, пишатися вашими успіхами.

Автор Сціра Тетяна

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі