Стрітення Господнє
Мета: розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого»; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв свого народу; розвивати творчі та виконавські здібності учнів.
Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка, коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки.
Вітаю вас, любі друзі!
Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів’ї: «Лютневий сніг весною пахне».
А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого.
У багатьох народів, зокрема і в нас ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською — «фебруаріс»). В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «Лютий».
Його етимологічне коріння пов’язане з конкретним життям. Як стверджує відоме прислів’я, це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Поруч з офіційною в багатьох регіонах України користувалися (почасти вони існують і нині) також діалектними накличками. Переважна їх більшість характеризує сувору і конозисту вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень (тобто календарна межа між зимою і весною.
На останній зимовий місяць припадає багато свят. І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшанованіше в народі 15 лютого — це Стрітення.
Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.
(Прослуховування запису про Стрітення).
За народним повір’ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною, а раніше, коли такої пори року ще не було, то — з літом. Тобто зима, кажуть люди, йде туди де літо, а літо — де була зима.
1.Не мети, не мети,
Зимонько, снігами.
А приходь ти до нас
З танцями й піснями.
2.Скоріш, люба Весно, до
нас прибувай,
Щоб знову озвавсь
соловейками гай.
Щоб знов зеленіли
колгоспні лани.
Від сонечка сил набирались вони.
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі дівчатка, були у вінках.
3.Весна іде, весна іде!
Весну вітайте, діти!
Вона пісні вам принесе,
Вінки, чудові квіти!
4.Беріться за руки,
У коло ставайте,
Під сонечком ясним
Танцюйте, співайте.
Та так, щоб земля під ногами гуділа,
А пісня, до сонечка щоб долетіла.
(Пісня «Ой минула вже зима»)
За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.
Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.
Ø Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
Ø Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
Ø Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
Ø Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
Ø Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.
Ø Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
Ø Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.
Ø Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.
На Стрітення люди в церквах святять свічки. Стрітенська свічка має велику магічну силу і допомагає відігнати злі сили, які завжди хочуть перешкодити людині або випробувати її волю. Тому ставлячи її під образами, люди звертаються до Божої Матері з проханням допомогти, зло та біди відігнати, життя оберігати. А ще кажуть, що стрітенська свічка оберігає оселю від пожежі та грому , тому їх називали «громичними», бо запалювали їх під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив.
Також на Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. А ще як були чумаки, то коли вони вирушали у дорогу, господар давав їм хліб-сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самих чумаків, промовляючи: «Боже тобі поможи!» . А коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою і казав: «Боже тебе
збережи!». Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.
Зараз я запалю стрітенську свічечку і ви зможете побажати те ,чого вам найбільше хочеться.
(Запалюємо свічку).
Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!
Саме від громничої свічки і свято мало другу назву — Громниця.
А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.
А зараз давайте вивчимо закличку «Благослови мати».
Благослови мати
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимонька в візочку
Веснонька в човничку.
Гра-змагання «Хто краще?»
(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички)
Малювання жайворонка.
– Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни – жайворонка.
– Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?
– Які народні прикмети ви запам’ятали?
– А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз.
Благослови мати
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимонька в візочку
Веснонька в човничку.
Ось і закінчується наше свято.
Давайте пригостимо наших гостей жайворонками, символом весни.
Нехай Вам щастя Господь посилає,
Нехай Вас лихо завжди обминає,
Нехай Вам весняне сонечко світить.
Цього Вам бажають з любов’ю діти.
Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.
Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще
стужі.
Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.
Автор: Буравель Вікторія Вікторівна
