Великден
( Святково прикрашений зал на зразок української світлиці. На центральній стіні висить ікона, прикрашена рушниками. Біля центральної стіни стоїть столик, на якому паска, вербові гілочки, писанки, крашанки ).
На стіні – великий кошик з намальованими писанками, паскою, вербовими гілочками. Зліва від кошика намальована дівчинка – Весна з вербовими котиками у руках , справа – курча, яке тримає писанку.
Традиції
Вірш
У нас здавна
Є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити!
Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.
Вірш
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Вірш
Для людей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
Вірш
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по – правді,
Щоб жилось у мирі.
Вірш
Мов на крилах диво – птиці,
На величній колісниці,
Синьоока, світлолиця
Мчить краса Весна – дівиця.
Вся вона, як та царівна,
Пишна, гречна і чарівна,
Вірш
Мов та річечка ступає,
Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.
Ось іде весна степами,
Перелогами, горбами…
Де не ступить – з – під землі
Лізуть паростки малі.
Вірш
Як опустить вниз правицю –
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе –
Всюди листя молоде.
Вірш
На берізку гляне зблизька –
У сережках вся берізка.
До верби торкнеться – ба!
В білих котиках верба.
Вірш
А підійме руки вгору
До блакитного простору –
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Вірш
І пахощі приємні ллються,
Змінилося довкіл усе!
Струмочки весело сміються:
Весна іде! Красу несе!
Вірш
Подивіться, любі діти!
Сонечко, як сяє!
У Дніпрі веселочка
Воду позичає.
А над самою водою
Верба похилилась.
Аж по воді розіслала
Зеленії віти.
З тими вітами танцюють
Хрещенії діти.
Автор Антонюк Наталя
